Останній день зими, Бурульки ще грають кришталем. Та вже відчутний лет весни, Із кожним подихом і кожним днем. А я, на подив, у думках, На
Позначка: українка – найкраща жінка
Я так тебя люблю…
Мне никогда не быть в твоих объятиях. И никогда не быть твоей женой. Проснувшись рано утром на рассвете Не проронить: ” Приветик, милый мой”. Не
Чого чекає нестаріюча душа?
Чого чекає нестаріюча душа? Тепла, любові, ніжності, цілунків; Та ще ліричного красивого вірша, Сюрпризів долі і її дарунків. Тремтить в неспокої від холоду й образ,
Розвіявши зронений щем
Ти можеш на рівних триматися поруч з мовчанням, Єдина, хто може почути мій грім, що в душі бережу. Отрута пекельна, чаклунством підмішана в чари, Лишень
Цвяхи
Бретналі, ґонталі, дахналі… Ґанджовиті, хоч прізвища – цвяші. Нас у долю своєї землі забивають довбешкою фальші. Невситима в’язка мілина, поглинаюча самості міти, де розплескують голови
