В небі сивіють хмари. День Перемоги настав. Як ти живеш, ветеране? Мабуть, всю ніч не спав? Сиве волосся на скронях, Думка в минуле летить. В
Позначка: страждання
ПЕРЕМИР’Я
ГОДІ ВЖЕ ВІЙНІ Вкраїнонько! Мій краю рідний, милий, На цілий світ один такий єдиний. Є в нас моря, високі гори й ріки. Вони у серці
Війна
Війна, палають села і міста, Свистять снаряди,рвуться міни, Нещасні матері не сплять, Благають в бога переміни. Щоб хоч як діток вберегти Від голоду і злої
Болісна пам’ять
День 10 серпня 2010 року стане особливо пам’ятним для Параски Семенівни Каливод і Івана Даниловича Стрижка. День, коли збулося сокровенне бажання – побути в місцях,
НЕ СУДЬБА
Ти позови когда ненастье, Когда любовь, печаль и грусть, Ти подари мгновенье счастья, И я вернусь, и я вернусь. Пусть говорят, что мы не пара,
Галя
Бушувала війна. Із Заходу насувалися фашисти. Всіх дорослих чоловіків мобілізували до війська. В заплаканих очах людей, навіть ясне небо здавалося задимленим і сірим. Душі дорослих