Відколи почула, що помер Петро Васильович Олексенко із Заруддя, ніби щось вистукує: пішов солдат у вічність. Справді, він був солдатом на кожному своєму посту –
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Відколи почула, що помер Петро Васильович Олексенко із Заруддя, ніби щось вистукує: пішов солдат у вічність. Справді, він був солдатом на кожному своєму посту –
(Ользі Морозовій – мамі Олександра присвячую) В полоні син… А мати – тут, на волі, Та хмелем руки їй скорбота обвива. Її не втішать відомості
(1898 – 1990) Народився 6.01.1898 року в с. Андріяшівка Роменського повіту Полтавської губернії, нині Роменського району Сумської області. – майстер художньої кераміки. У 1919 році
(1907 – 1987) Художник, вчитель образотворчого мистецтва та креслення. Народився в 1907році на хуторі Гайдуків Бобрицької волості Роменського повіту. До війни працював художником у кінотеатрі
Ветеранам Отцу моему Георгию Петровичу Донецкому Убит ты не был на поле боя. Ты просто умер, проносив в себе осколки тридцать лет. Но я горжусь,
Люди в біді єднаються, розуміють, що всі нещастя та випробування можна побороти тільки разом. Так було під час Революції гідності на Майдані, так є і