ВДОВА Вдова – терпке, колюче слово, Гірке, немов полин-трава, Печалі лютої основа, Життя щасливого жнива. До нього звикнути несила, Нести його – тяжкий тягар. Пощади

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ВДОВА Вдова – терпке, колюче слово, Гірке, немов полин-трава, Печалі лютої основа, Життя щасливого жнива. До нього звикнути несила, Нести його – тяжкий тягар. Пощади
Останній лист Так вже судилося, що я тебе не пам’ятаю, тату. Досить маленькою була, коли ти був живий. Не довелось мені як донечці тебе ласкати
Я думаю часто і в будні, і в свята Про тих, хто загинув, поліг на війні, Про юнь буйночубу, розумну й красиву, Якій би кохати
Час швидкоплинний, його не спинити. Все меншає живих фронтовиків. Чим далі в історію відходить Велика Вітчизняна війна, тим величнішими й благороднішими постають люди, що кували
До сторіччя вітчизняної авіації Історія поруч із нами. Вона так близько, що можна торкнутися до неї руками. Адже кожна подія за мить стає історією. Сто
Сіріє тиша вранішнього літа, І жайвір он співає. Як він уцілів? На полі ще роса лежить не збита – Якраз прийшла пора жниварських мирних днів.