О, как же мало осталось их у нас, Болезни, старость подкосили их. Седьмой десяток лет пошел, как пробил час Конца времен кровавых и лихих. Вы
Позначка: смерть
ІІ. Думки
Камінь, який кидаєш у ставок, На мить лише сколихує воду. І все… Отак, буває, і я урок Закінчую. Як лист без відповіді, Звук без відгуку.
Кислиця
Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
Памяти поэта
О как любезен его памятник народу. Как ослепителен, прекрасен его вид. В жестокий век прославивши свободу, Через века он с нами говорит. Тот памятник нерукотворный
Югославія в огні
Четвертий тиждень, як бомблять Бєлград, Щодня ,щоночі, майже без зупинки, Їх не спинила навіть святість свят, Великдень перетворюють в поминки. У древній Греції під час
Гостювали дочки
Дідові Тольку вже стукнуло сімдесят, але на вид та і до роботи він ще ого-го! Бігає, носиться по двору, як вихор. Тільки що (бачив же)