У бібліотеці вшанували пам’ять нашого земляка письменника Леоніда Полтави з нагоди 95-річчя від дня народження Нині ми намагаємося повернути втрачене, вшанувати імена тих, кого доля
Позначка: Розлука
А так було добре стрічати цілунком світанки
А так було добре стрічати цілунком світанки, І в ковдру закутавшись знов, обійматися вдвох. Тепло твоїх рук, ми стікали в любов до останку, У серце
Душі і вітру суголосся
Душі і вітру СУголосся, Бринить, звучить в дощинці осінь. Глухим – каштан СУрдопереклад Розмахує гіллям. Сквер. Смеркло. І ліхтарі в сріблястих СУкнях Навшпиньки легко йдуть
В тебе лекарство не ищу
Я живу, зализывая раны, Те, что ты когда-то наносил. Делать это поздно или рано У меня, должно быть, хватит сил. . Не дано согнуться сильным
Як сонце сходить і сідає…
Живе Матуся в самотині, одна-одненька у хатині. Дочки в заміжжі, у родині; сини в Європі, на чужині. Онуки рідко приїжджають, а як бувають – м’яч
Пливу на пло́ті…
Пливу на пло́ті, а душа – з тобою, В маленькому фейсбучному раю… Не змити спогади мої водою, Бо тільки ними нині я живу. . Перебирає