Диптих ронделів 1. Стала я твоїм іменням, голосом, Річкою, що зветься днесь – Малий Ромен. Збіглися ромашки до твоїх знамен, День лоскоче Сонце житнім колосом.
Позначка: Ромни
Куди подіти осені печалі?
Не раз ця осінь із вершини Лікує зором, без аптек. Рожева латка конюшини – І вже не ниє поперек. І вабить очі листу линька –
Олександр Опанасович Потебня
Олександр Опанасович Потебня( 10(22) вересня 1835 – 29 листопада(11) грудня 1891). Цього дня, 190 років тому, на хуторі Манів, поблизу с. Гаврилівки Роменського повіту Полтавської
Чорна хустка вдови
Чорна хустка вдови розтривожує душі прохожим, Чорний біль у очах і у серці габою звиса. Скільки їх у війни – і згорьованих, і непохожих, Тих,
Здається, саме час
Здається, саме час – є ручка, вільний аркуш, збляк позумент зразка всесвітнього письма. Окрилення печаль – нерукотворний тартар. В готичнім стилі – стіл, шпилі листівок
Шановний, “королю”, я голос народу
Шановний, “королю”, я голос народу, Мовчати не вмію, за правду борюсь. Не знаючи броду, не лізу у воду, Але всім негодам в обличчя сміюсь. Шановний,