З КОХАННЯМ ЖИТИ ДО ЗАГИНУ Було кохання трепетне і ніжне До жінки, що в той час була заміжня. Коли ж чужою бути перестала, То і
Позначка: Роменщина
Пізнє щастя
Пізнє щастя. Осінь дерева розділа. Вітер у кронах шумить. Від неприкритого тіла Серце від болю щемить Морось холодна покрила. Землю і жовті листки. Сум у
Горілчана – міль
Так і хочеться крикнуть, не пийте! Пожалійте жінок і дітей Свою долю об спирт не розбийте Зубожілістю п’яних ідей. Буде видно як сонечко сходить Нам
Те, що не згасає
Я розриваю синій небосхил… Куди летіти?.. Бог один лиш знає. Я – білий ангел, що летить без крил. Я в серці маю те, що не
Пам’ять
Пам’ять Сумують кинуті могили, Ростуть з досади бур’яни, Дивитися не має сили. Які є дочки і сини. А чом же там, же перші діти. Ще
Роменські “вибрики”
Байки Байки не родяться з нічого. Вони беруться із життя. Це не являється секретом ні для кого. Байки – це вад людини викриття. Байки кусючі