Дана робота була представлена на літературно-мистецький конкурс учнівської молоді «Роде Наш Красний» Леонід Едуардович Пархомович (Енсен, Полтава) народився 18 серпня 1921 року в селі Вовківці
Позначка: природа Посулля
А коли б вона прийшла!?…
Небо зорями розквітло і дивилося привітно на вербу та на хлопчину, хто очікував дівчину!? В.Б. Літнє небо над полатавським селом Кліщинці палало зорями. По ньому
Плече підстав
Плече підстав, і сонце обіллє до невагомості, до лету – до знемоги. Плете нам червень чарівне кольє із конюшини і волошок. Діалоги опали в трави
Сонця промені наскрізь прорізали ранок
Сонця промені наскрізь прорізали ранок, Обгорнули хмаринки, що високо в небі пливли… Перші тіні дерев уляглися на ганок, Смілі кроки зробивши в цей день із
День сьогодні — радіти хочеться
День сьогодні — радіти хочеться: заримуй відповідні слова. Небо — кольору пір’я горлиці. На могилах — трава ожива. Озирнись: все не так погано. Скоро, скоро
Відрубали дереволови у ялини вершок
Відрубали дереволови У ялини вершок – до пліч. І гілки, мов гігантські сови, Змахом крил проклинають ніч… Мовчазніють берези і клени – очевидці сумної біди,
Весняні гами
Голі дерева стоять при дорозі, Зграя ворон у верхів’ях зависла… Рання весна вже стоїть на порозі, В струнах душі десь заплутались числа. . Радість у
А січень провокує на весну
А січень провокує на весну. Десь глибоко в душі зануртувало… І горобці ватагою і браво освячують цю ожеледь масну. На звуки жорен схоже: мій каблук
Їжак і господар
Бувальщина На багаторічному паркані садиби підгнило три стовпчики і господар вирішив їх замінити. Будучи вже немолодим, вирішив копати ямку по одній спозаранку, коли сил ще
Щось не спиться…
Щось не спиться в цю ніч… А за вікнами – осінь… Вітер злісно зриває листочки вночі. Небо темне… і вдень десь поділася просинь, Холоднючі періщать
Вічний рух дерев
Цей вічний рух дерев, коли вони в оголенні своїх плечей та стегон дають дорогу вечорам сумним, вітрам розгульним, дощовим шерегам, загострить власне світосприйняття: від простору
По опавшим листьям…
По опавшим из ясеня листьям Барабанят дожди октября, А в асфальтовой лужице чистой Искупала свой лучик заря. . Дарит осень курьёзов моменты, Преподносит сюрпризы опять…