Мамин рушник Я взяв у руки рушника, Що вишивала мама. На ньому пісня солов’я Й калина кучерява. На ньому вишите життя, Яке вона прожила, На
Позначка: поезія
УСТАНЬ ЖЕ, ДІВЧИНО
До художнього полотна М.А. Троценка «Посидь зі мною» Посидь ти, дівчино, отут зі мною, Моєю музою хоч трішечки побудь. Прийшла до мене, й став цей
Пора. Идём в дорогу мы…
Я научусь летать во сне, Пусть даже счастье только снится … Прочитаны судьбы страницы. Ну что нового будет там? Пора. Идём в дорогу мы… Пора.
Смуток
Смуток Розлука нестерпно ятрить і вбиває, Самотньо крадеться, пустунка вона. Чому тебе разом зі мною немає? Чому я вкотре без тебе сумна? Коханий , не
МИ МОРОЗУ НЕ ЗЛЯКАЛИСЬ
МИ МОРОЗУ НЕ ЗЛЯКАЛИСЬ Біло-срібним простирадлом Вкрила все зима навкруг. Всюди чисто, всюди гарно, І мене покликав друг На санчатах покататись З величезної гори. В
СІМ’Ю ЗБЕРЕЖУТЬ ТІЛЬКИ ДВОЄ
ЩАСТЯ В ХАТИНЦІ Маленька хатинка, зовсім маленька, Як кажуть в народі, “хатина Шевченка”. Стоїть над дорогою, іграшка й годі, Нині хатинки такі вже не в