Зграя німих сновидінь Безтурботно проходять хвилини, Наче варта між зоряних брам. Щось відверте ніяк не поглине, Все жбурляє мій сон в тарарам. Що завівся, ще
Позначка: поезія
Я маю тисячі ключів
З великою тривогою З великою тривогою мандрую виднокраями… Якими ще дорогами там доведеться йти? Від берега й до берега летять стремління зграями, Між горами далекими
Вставай з останніх сил!
Вставай з останніх сил! Коли натхнення в стані батарейки, Яка підсіла від даремних дій, Коли любов подібна до наклейки, В глибинах серця стерта без надій.
Перо відточується в «Обріях»
Наша славетна, з багатим і цікавим історичним минулим Роменщина… І кого тільки не народила, не виховала, не надихнула на виявлення таланту чи здібностей ця прекрасна
НЕНАПИСАНИЙ ВІРШ
Якщо я не терзався уночі І з болю губи не кусав до болю, Якщо не проклинав себе і долю, Не запаливши в розпачі свічі, Якщо
ПОТЯГ
Як захочу від Тебе до іншої йти В її звабливо-хтиві світи, Ти спокійно без крику та плàчу Поцілуй мене… Так… на удачу… Поцілуй мене ТАК