Літературне об’єднання «Обрії»

Перо відточується в «Обріях»

Наша славетна, з багатим і цікавим історичним минулим Роменщина… І кого тільки не народила, не виховала, не надихнула на виявлення таланту чи здібностей ця прекрасна земля: героїв війни і праці, вчених, діячів мистецтв і культури тощо. Їхні імена навічно увійшли в історію нашого краю.
Творча людина – це невичерпне джерело здібностей, натхнення. Все, що відбувається навколо неї – в державі, в природі, в соціальному чи особистому житті, знаходить відображення в її творчості; з’являються нові почуття, сюжети, нові рядки, нові злети. Але ж цього, виявляється, буває недостатньо, щоби те, що ти хочеш вкласти у свої рядки, було зрозумілим для всього загалу, щоби воно дійшло до сердець кожного. А для цього потрібно бути вимогливим до себе в професійному плані. Наш творчий колектив згуртувався навколо літературно-історичного альманаху «Ромен», який існує вже більше 15-ти років, незмінним редактором якого з 2002 року є Віктор Іванович Клєйніх. Хтось вважає себе старожилом, хтось влився в колектив зовсім недавно; різні за віком, фахом, освітою, здібностями, уподобаннями, та всіх нас об’єднала любов до слова, до творчості. Є серед нас люди з більш високим професійним рівнем, багато хто удосконалює свою майстерність на цій ниві, є молоді таланти з великим цікавим поетичним майбуттям.
Але щоб це майбуття відбулося, як у молодих поетів, так і в інших членів нашої великої творчої сім’ї, при центральній міській бібліотеці для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича, за ініціативи начальника відділу культури Тетяни Іванівни Баляби було створено літературне об’єднання «Обрії», організатором і керівником якого з 10 лютого 2014 року стала відома роменська поетеса Людмила Іванівна Грицай.
Чому ж саме в неї з’явилося неабияке бажання і впевненість у необхідності створення такого творчого колективу? Бо поетичне перо мусить постійно відточуватись, бо вона сама вже відбулася як поетеса, а ще у свій час проходила подібну школу. Її вчителями були відомі українські поети Дмитро Білоус, Олександр Шугай, Олекса Ющенко, Дмитро Чередниченко та Григорій Гайовий. По-друге, сама Людмила Іванівна за фахом – учитель української мови та літератури та зарубіжної літератури, тому на високому професійному рівні може дати оцінку тому чи іншому творові, надаючи нам необхідну допомогу. Та найважливішим, мабуть, є бажання цієї людини – об’єднати творчих людей нашого міста (і не тільки) в такий колектив, щоби в подальшому кожен міг розвивати свої творчі здібності і мати відповідні досягнення і визнання. Людмила Грицай – молода, скромна, красива жінка, мати трьох дітей – має неабиякий талант. Друкувалася в районних газетах та журналах, у київському журналі “Гетьман”, а також у газеті “Я САМ(а)”, збірці “Пелюстки Ромен-цвіту”(Ромни, 1993), альманасі “Зерна”, книзі “Тороки” (Суми, “Собор”, 2002) та альманасі «Слобожанщина» (Суми, 2008) та альманасі «Ромен». Перша збірка поетеси побачила світ 2002 року. Крім лірики, пише вірші для дітей, казки, тексти для пісень, гумор. Пісні на слова Людмили Грицай неодноразово займали перші місця на різних всеукраїнських конкурсах. 2000 року стала лауреатом Всеукраїнського гумористичного фестивалю «Любителів сала». Призер фестивалю-конкурсу гумору та сатири “Вишневі усмішки” 2002 року, в якому брала участь як автор-виконавець. 2008 року вийшла друга збірка поетеси «Крила». З 2002 року незмінно була керівником літературних студій.
Людмила Іванівна за власним бажанням згуртувала нас навколо себе. Кожного вихідного дня ми збираємося в приміщенні міської бібліотеки. Вивчаємо поетичні особливості та закони. Не соромимося навіть пригадувати правила з граматики української мови, адже для декого з нас пройшло не одне десятиріччя з часу її вивчення. Прочитає, зауважить, підкаже, підтримає. Так Петру Акімову – автору більше 200-х віршів, вже готових до видання, довелося над ними ще попрацювати, щоб його доробок відповідав вимогам сучасної поезії. Завдячує Людмилі Іванівні за допомогу у підготовці до видання її першої збірки і Наталія Петренко, яка пише вірші ще зі шкільних років. Поетесі Любові Шемчук, у якої вже є одна збірка її віршів «Волошкові літа» і готується до друку друга, також не зайві знання, які нам з українською щирістю надає Л.І.Грицай. Постійним слухачем літературного об’єднання є і Л.І.Кранга. Її вірші – різні за тематикою. Любить писати про ліс, природу. Особливо допомога голови літературного об’єднання «Обрії» Людмили Грицай знадобилася, коли Людмила Кранга писала вірш «В пам’ять про маму» до 40-річчя, як пішла рідна людина в небуття (альманах «Ромен» №29). Саме Людмила Іванівна підказала, як більш стисло, але образно передати думки і почуття покоління того часу. Також їй вдячні за допомогу й інші члени літературного об’єднання «Обрії». Ось як висловила свою думку про роботу нашого творчого колективу Бородько Валентина Михайлівна, педагог Перехрестівської школи: «До літературного об’єднання «Обрії» мене привів випадок – треба було підкоригувати вірша. Працівники бібліотеки порадили звернутися до Людмили Іванівни Грицай. Мене зустріла миловидна жінка, з теплою посмішкою і розумними очима. Після розмови з нею я стала постійним відвідувачем цього літературного об’єднання. Сюди приходять люди прості і водночас мудрі, від яких аж віє теплом і доброзичливістю. Та особливе слово хочеться сказати про Людмилу Грицай. Вона має чутливу душу і витончену творчу уяву. Її поезія філософського направлення, глибока і повчальна. Ця талановита жінка намагається кожному коректно допомогти, залишаючи право автору на власний вибір. Звичайно, Людмила Іванівна могла б уже просто насолоджуватись надбаним, та вона, здається, ніколи не відпочиває: комусь виправляє вірша, іншому – збірку, а комусь – і книгу. Дивуєшся її працьовитості та бажанню навчити, підтримати, розрадити».
Не забарились і результати наших занять в літературному об’єднанні «Обрії». По-перше, набагато підвищився рівень поетичних творів авторів-початківців. Вони стали більш стислими і виразнішими, менше порушень у ритмиці, досконалішим виглядає і римування. А головне – наша поезія стала більш художньою, образною. По-друге, ми навчилися пропускати кожен факт життя, про який ми пишемо, через своє серце, бути не байдужими спостерігачами і фіксаторами повсякденних інсинуацій, а схвильованими, палкими провідниками громадських ідей, а також носіями прекрасного, чистого – всього того, що робить нас людьми. По-третє, на заняттях ми зрозуміли головне: потрібно вчитися у класиків, але не можна сліпо їх наслідувати. У творчості кожного автора має бути щось своє, оригінальне, неповторне, що відрізняє його стиль від манери поетичного мислення інших.
Людмила Іванівна Грицай допомагає всім, хто звертається до неї за порадою. Коло людей, з якими вона працює, не обмежується лише літературним об’єднанням «Обрії». Багато хто прийшов у поезію в результаті її натхненної праці як керівника шкільних літературних студій. Як сказала сама поетеса Людмила Грицай: «Поезія – це те, куди не можна приходити з брудною душею, злими помислами чи хитрістю; це те, що дає кожному сили бути Людиною, без чого не можна піднятися над собою чи буденними негараздами. Це – промінчик Божого світла на землі, що зігріває стомлені від болю і злоби серця, що окрилює, відкриваючи перед нами нові творчі горизонти». Тому в добру путь, до нових обріїв!

Члени літературного об’єднання «Обрії»:
Кранга Людмила Іванівна,
Анашина Віра Олександрівна,
Акімов Петро Михайлович,
Бородько Валентина Михайлівна,
Правдюк Валерія Андріївна,
Бобкова Марина Володимирівна,
Литвяченко Тетяна Олександрівна,
Петренко Наталія Петрівна,
Гончаренко Валерія Юріївна,
Тарасенко Олександра Калениківна,
Панченко Володимир Володимирович,
Вовненко Лариса Іванівна,
Литовка Юлія Олександрівна
та інші.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *