Живу, не гнусь, поляризуюсь, Людським життям електризуюсь, Бо не втечеш від полюсів. Критичних мінусів, плюсів. Життя іде, і струм іде, З ним не розлучишся ніде.

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Живу, не гнусь, поляризуюсь, Людським життям електризуюсь, Бо не втечеш від полюсів. Критичних мінусів, плюсів. Життя іде, і струм іде, З ним не розлучишся ніде.
Новій Греблі 1. У тім селі, де я росла колись, Жили дерева добрі і ласкаві . Якщо одне галузки опускало – Його втішало інше :
Шумят, бурлят, бегут ручьи И перезвоном делятся с тобой. И солнца нежные лучи Нас наполняют добротой. И залежалый прошлогодний снег Под жадными лучами быстро тает,
К семидесятилетию со дня рождения Высоцкого. «Но я еще приду по ваши души» На натянутых нервах, Рвясь из всех сухожилий, Шел повсюду ты первый, Словно
О как любезен его памятник народу. Как ослепителен, прекрасен его вид. В жестокий век прославивши свободу, Через века он с нами говорит. Тот памятник нерукотворный
Товарищ Маяковский! К черту, слазьте! Зачем вам эта мраморная слизь? Ну разве в этом подлинное счастье- горой стоять на площади живых? Рабочий класс вам памятник