Здається, саме час – є ручка, вільний аркуш, збляк позумент зразка всесвітнього письма. Окрилення печаль – нерукотворний тартар. В готичнім стилі – стіл, шпилі листівок
Позначка: патріот
Шановний, “королю”, я голос народу
Шановний, “королю”, я голос народу, Мовчати не вмію, за правду борюсь. Не знаючи броду, не лізу у воду, Але всім негодам в обличчя сміюсь. Шановний,
Потоком ніжності, чи радості, чи болю
Потоком ніжності, чи радості, чи болю, З душі людськóї виринаючи нестримно, Немовби птах, що врешті вирвався з неволі, Поезія народжується дивна. Їй не властиві ні
Ніхто не захистить. Ти сам на сам.
Ніхто не захистить. Ти сам на сам. Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти. Не віддавай мене! – я не відддам, – бо чорний
Час біжить
До весни лишилися години. Час біжить, цей цикл не зупинить. Та весна засмучена, в тривозі, Поряд неї дрон страшний летить. Сльози накотилися на очі. Скільки
Тригнозисна фундаментальність Петра Харченка
Петро Харченко Благовісна післямова (Книга: П.А. Харченко. ТриЕго. К.: «Фенікс». 2008. 420 с.) Чимало шкідливих духовних викидів нагромадилось у духосфері протягом історії пізнання суті Людини.
У сільпо
Ванько, з зе-електорату, Завітав в сільпо. Було з чого вибирати, Не штовхав ніхто. Нова ера вже настала, Так як і хотів. Грошей не було чимало,
Прокльони у війні
Квадроптих І-а частина: На полі чорнім, де палає й тінь, горить земля від крику і проклять. Серед зірок розсипаних камінь, ніхто не зміг провину приховать.
Феномен українського кобзарства!
ЮНЕСКО ВИЗНАЛО УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО ВСЕСВІТНЬОЮ НЕМАТЕРІАЛЬНОЮ СПАДЩИНОЮ! Авторський цикл академіка Валентина БУГРИМА, доктора філософії, історика Українського кобзарства, журналіста і письменника, музиканта. В усі нам пам’ятні
Антиеліта
Так, на жаль, сьогодні тяжко в світі жити, Особливо, коли ти не при грошах. Зараз можуть відпочити лиш еліти, А всім іншим тільки смерть, кріпацтво,
Думки українського солдата перед боєм
Світ осягнула раптом чорна ніч, Туман вдягнув свої пекельні шати. Можливо я пишу останній вірш, Але не треба браття сумувати. Десятий рік минає у війні
Оця війна думок моїх не вкраде
Оця війна думок моїх не вкраде І не затупить дронами пера. Хоч і в димах цвітуть ще ескапади, Та я любуюсь хвилями Дніпра. Моя весна