Це руки сина, батька, дідуся. Це руки найсвятіші Перемоги. Солдата руки і захисника. Де під нігтями пройдені дороги. Де на руках сліди від тяжких ран.
Позначка: Пам’ять
Я ніколи не буду іншою!..
Я ніколи не буду іншою!.. Є для цього багато причин… Моє серце,, говорить” по- іншому!.. Добротою зігрію я всіх… Коли раптом, хтось скаже не щиро:
Цілющий чай
Кладу у чай собі дві ложки настрою, пів ложки цукру, дрібку таємниць… Дістану разом з чашкою квітчастою ще блюдечко фарфорове з полиць. . А ще
Російська мова
Нас вчили зі шкільної лави І аж до зморщок, до сивин Так розмовлять, як розмовляли Некрасов, Пушкін і Купрін. Тож ми, прості провінціали, Щоб другосортними
Cтоліття маестро
Історія нашого міста тісно пов’язана з єврейською меншиною. Розвинута торгівля, залізнична станція, різноманітні підприємства, – все це стає наприкінці ХІХ століття магнітом, який притягує представників
Ми пам’ятаєм…
Ми пам’ятаєм… В пам’яті не стерти… Була війна та Друга, світова… Листи скупі із фронту, без конверта, А в них – до болю трепетні слова: