Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
9 березня Україна відзначає 210 річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – видатного митця, життя і творчість якого надихають український народ до боротьби за
Міністерство культури та інформполітики України пропонує використовувати в дні відзначення 210-річчя Т.Г.ШЕВЧЕНКА єдину айдентику. ЧИ БУВ-ТАКИ Т.Г.ШЕВЧЕНКО у ХМЕЛОВІ? “Хто б поета хтів збагнути, мусить
Розглянуто творчу діяльність відомої протягом 1920-1930-х років в Україні Народної хорової капели імені Леонтовича з міста Ромни (Сумської області). Колектив був сформований 1918 року на
В одному комплексі із Святодухівським собором розміщується Василівська церква, – цегляна, тепла, побудована в 1747 році (Архітектор Червінський), кам’яна дзвіниця в одному комплексі з церквою.
Алла Іванівна Бабенко народилася 27 грудня 1974 року в с. Житне Роменського району на Сумщині. У 1990 році закінчила місцеву дев’ятирічку, у 1992-му — Миколаївську
В душі моїй вирують почуття, лягають з часом в лірики рядочки. Поезія – це все моє життя те, за яке не буде каяття, а збірки
В осінні дні закутуюсь, як в шалю, Беру тепло, сльоту і сум дощів. Немає ані смутку, ані жалю, Бо кожен день мене собою грів. Іду
Опало листя. Наче в теплій ковдрі, І сквери, й парк у древньому Ромні, Стоять в багрянці й схлипують немовби, Бо догоряють осені вогні. Як острівці,
Як про любов писати, як, скажіть?! Коли синів на фронті убивають. Коли ночами матері не сплять. Дзвінка від сина, що живий, чекають. А як про
Вклоняюсь доземно померлим солдатам, Що нас захищаючи рвалися в бій. Вклоняюсь доземно всім хлопцям, дівчатам, Що втратили безліч нездійснених мрій. Стаю на коліна я перед
Хвилина мовчання…Як дьоготь, розлита… Ковтаємо сльози, бо серце щемить. Розходиться горе чумою по світу, Та, певне, не всім чуже горе болить… Хвилина мовчання… Гірка і