Народилася в 1987 р. Навчається в СумДУ. Продовжує займатися поетичною творчістю. *** Є в світі прекрасні люди, Що світять із висоти, Зустрінеш – і душу
Позначка: Пам’ять
Олена Марченко
Храм Думка пульсує. Руйнується храм, Рушаться стіни, колони, карниз… Думка пульсує. Не вижити нам, Падаєм, падаєм, падаєм вниз… Руїна в тиші, дикість і спокій, Рожевий
Быть может
Зачем пустые обещанья? Мне вовсе не нужно твое молчанье- Мне очень горьки наши расставанья. Ты для меня, как сонное признанье, Признанье в том, что все
Остання сльоза
Остання сльоза За вікном сьогодні знову сніг… Я знаю, що вже не ступиш ти на мій поріг… Я знаю – скоро ти мене забудеш, Та
Жертвам голодомору
Самотній дуб одвіковічний, І чорний ворон кряче там: Таврує голосом своїм, той сум повічний, Що дуб колись побачив сам. І кожна гілочка зітхнула, Як доля
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича Прости меня, отец! Я редко прихожу к твоей могиле. Но помню день и час, когда ты уходил в тот
ВІЙНА
ВІЙНА 22 червня сорок першого року Найстрашніша у світі Почалася війна , Ми були ще малі , Просто кажучи – діти , Своїм чорним крилом
Обірвана струна
(Василю Андрійовичу Головку присвячую ) В наш час такий засмиканий і бідний , Коли не хочуть квітнуть й спориші, Живе людина – лагідна й привітна,
Наосінь життя
Листья жёлтые медленно падают, Очаровывают своей красотой, Останавливается дыхание, Когда идём мы с тобой. Лист зелёный, жёлтый, багряный, Всё в воздухе кружит и кружит, Я
Калиновська Вікторія
Автобиография Калиновская Виктория Игоревна, 15 лет, ученица 9-А класса специализированной общеобразовательной школы имени П.И Калнышевского , г. Ромны. Вдохновение приходит ко мне, когда я нахожусь
