Врятували лебедів

Топонімічна мозаїка села Хмелів Роменського району

Моя земля для мене – рай;
я все, я все зроблю,
щоб полюбили ви мій край,
як я його люблю.
Д. Білоус

До війни до Хмелівської сільської ради входило 10 сіл:
Хмелів, Заклимок, Солодуха, Касянове, Балюрин, Семеренків, Томине, Кривогузів, Гордієнків, Пузирів. До цього часу залишилось тільки три села: Хмелів, Заклимок, Касянове, а всі інші переселені у с. Хмелів. Ці всі назви збереглися і вживаються селянами як назви кутків.
В основному назви кутків походили від прізвищ тих людей, які населяли цю територію. Наприклад, Касянóве – жило багато людей, які мали прізвище Касян і вважалися засновниками хутора.
Семерéнків – жили Семерéнки
Тόмине – Тόми
Кривогýзів – Кривогузú
Пузирів – Пузирí
Інше походження має куток Солодýха. Старі люди говорять, що колись тут вирощували цукрові буряки і робили з них цукор – спочатку варили до утворення рідини, а потім висушували. Саме ця рідина була надто солодка і її називали солодуха, від чого й пішла ця назва.
Слободá
Колись давно цю частину села населяли вільні козаки, тому й називалася вона Слободою (від Слободи). Пізніше тут жив пан, а людей, що мешкали тут, називали панщани.
Западинці
Це віддалена частина села, розташована за річкою. Коли пройде дощ, то туди не можна ні пройти, ні проїхать – як западня (від слова западина).
Тýча
Походить від російського туча, тобто хмара. Вже здавна помітили, що коли іде дощ, то найбільший він саме в цьому місці. Чому це так – і досі ніхто не знає. Нібито над цією частиною села скупчується найбільше хмар.
Новосéлівка
Коли селян переселяли з хуторів, то утворилося нове поселення, яке одержало назву Новоселівка (нове поселення).
Сáлівка
Походить від слова сало (за асоціацією з свинею). Це єдиний куток у селі, в якому колись давно пасли свиней. Люди з інших кутків говорили : ”Погнали сало”, або „Пасуть сало”.
Бугрúлівка
Цю територію населяло багато людей, які мали прізвище Бугрим.
Шульгíвка – жили Шульги.
Жеребівка – жили Жерéбні.
Федькíвка – Федькú.
Мисюрíвка – Мисюрі.
Васюкíвка – Васюкú.
Хуторець
Ця частина села схожа на окремий хутір, який віддалений від центру.
Причепилівка
Частина нібито „причеплена” до села, що знаходяться на його околиці.
Є ще Жúлавка, Пронíвка, Чáлівка, Мýгден, але чому в ни так називаються, ніхто не знає.
Присова гора – це найбільша гора в селі, з однієї сторони – обрив у річку. Колись ця річка мала глибину до 9 метрів. Колись один чоловік на ім’я Прис упав з обриву і потонув. З тих пір на цю гору виходило багато людей, але близько до урвища ніхто не підходив.
Піснúшин балок
У цьому балку жила баба Пісниха. Вона ніяк не хотіла приєднуватися до села. Дуже любила цей балок і мешкала у ньому до самої смерті. Тут і зараз стоїть одна єдина могила – це могила баби Піснихи.
Льόвине(поле)
Існує повір’я,що в цьому місці хтось бачив лева. Можливо, топонім походить від антропоніма Левко.
Панєєво(невеличкий лісок)
Колись давно в цьому місці жив пан Панєєв. Він дуже любив природу і сам насаджував дерева. Але найбільше з усіх рослин нібито полюбляв малину. І зараз тут можна знайти цілі галявини з малиною, полуницями. В цьому невеличкому ліску водиться найбільше ужів, є навіть змії. Їх там цілі кубла!
Шовкуни(ліс)
У цьому лісі багато різних дерев, але найбільше – шовковиці.
Урочище „Комуна” і Роблені могили
У Великій вітчизняній війні загинуло багато жителів Хмелова. Воїни, вдови, діти – всі разом вирішили віддати честь загиблим. Кожен брав грудочку землі і кидав в одне місце, таким чином роблячи одну велику могилу. Так виникли Роблені могили.
В урочищі Комуна перед революцією проживали комунари, тому й назва Комуна.
Можневщúна
Від чого саме ця назва – невідомо, але тут, переповідають, нібито стояв монастир, який був з’єднаний з Києво-Печерською лаврою підземними переходами. Люди говорять, що ці переходи існують і досі, але ніхто поки що їх не знаходить.
У селі існує безліч ставків, річок з народними назвами.
Ставок Бідашíв – найближча хата, де жив дід Бідаш; саме він, кажуть, взяв перше відро води з цього ставка.
Обзόрів – жив неподалік Обзор.
Омéльків – з усіх боків ставка жили сім’ї, в кожній був Омелько.
Прáсолів – жили Прасоли;
Катьόщин – Катьошки;
Дéмин – Демú;
Федькíвський – Федькú;
Северúнів – Северинú.
Жúлавський (від кутка Жилавка) або „курятник” – цей ставок міститься біля колгоспної ферми, де колись розводили курей.
Бригадний – знаходився біля тракторної бригади, зараз він став дуже мілкий.
Стéшенків – цей ставок міститься серед лісу. Вважається найчистішим ставком у селі, тому що не кожному відомий і там зовсім не пасуться гуси, качки. З берега видно дно ставка, вода дуже прозора.
У селі є річка Хмелівка, яка впадає у річку Роменку. У народі її називають Михниця. Михниця – це також урочище вниз до річки. У річці багато риби.
Мабуть, від гідроніма Хмелівка утворився і ойкоснім Хмелів.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *