МИНУВШИНУ ЗАБУТУ ПОВЕРТАЮ. Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
МИНУВШИНУ ЗАБУТУ ПОВЕРТАЮ. Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого
«В Ромні без ярмарку, у скверику без квітів, Сидиш на камені, неначе й сам закам’янів І тільки зморшка біля брів – Немов рядок Нового Заповіту»
О, как же мало осталось их у нас, Болезни, старость подкосили их. Седьмой десяток лет пошел, как пробил час Конца времен кровавых и лихих. Вы
Біля Вічного вогню Вічний вогонь — пам’ятник древнього міста В зажурі сумній-обеліски, могили. Святе, ніким незабутне траурне місце. Заплакані квіти доземно схилились. Дев’ятого травня сюди
50-річчю спільного життя присвячую. Був теплий, світлий, сонячний, погожий день. Було це в Харкові, піввіку тому. Кохана, пам’ятаєш, ми з тобою йдем До ЗАГСУ —
Йому — 87 років, із них школа, навчання у військовому медичному училищі, 2 роки з “гаком” — “життя в повітрі” (служив у повітряно-десантних частинах), 6
26 квітня значиться у календарі як День Чорнобильської трагедії, пам’ять про яку відгукується болем у наших серцях. Чорнобильске лихо не дають забути міста і села,
По всіх усюдах на Іллі, з славетного торгами, Неначе решетом насіялось малечі. Слухняністю, проханнями, бувало, і сльозами Досягла мрії заповітної вона, дісталася з далечі. Щасливі
Вельмишановні мешканці древнього міста Ромен та Роменського району! Керівники міста та району, депутати міської, районної та сільських рад! Керівники та члени осередків політичних партій, громадських
Я писала тобі, що хата моя під соломою, Одна на всю вулицю, довго шукать не треба. Що живу я в тій хаті вдовою солом’яною І
Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
Снег пахнет яблоками спелыми. Коврами он разлегся белыми. Снежинки-звездочки искрятся, На ветки инеем садятся. Сугробы толстые, пушистые, Словно бинты стерильно чистые, Накрыли землю всю периной