До художнього полотна М.А. Троценка «Посидь зі мною» Посидь ти, дівчино, отут зі мною, Моєю музою хоч трішечки побудь. Прийшла до мене, й став цей
Позначка: Ніна Корячко
ЯЛИНА
Сіріє тиша вранішнього літа, І жайвір он співає. Як він уцілів? На полі ще роса лежить не збита – Якраз прийшла пора жниварських мирних днів.
ТАНК
Присвячую Г.О. Радіній, яка подарувала танк Червоній Армії Знайти не можу назви я цьому, Не можу підібрати слів значущих, Можливо, знайде їх митець грядущий, А
Вірші про Роменщину
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще
ХРИЗАНТЕМИ
Дружно розквітли вони восени Жовтим і білим суцвіттям рясним. Любі очам хризантеми мої Сяють в саду феєрверком ясним. Осені ознаки видні у них, „Бабине літо”
КОЛЕЗІ
На пенсію наша колега зібралась. Усі їй бажають життя без турбот, А в неї струна у душі обірвалась – Важкий він – останній в житті
БУРУЛЬКА
Бурулька іскриться на сонці чарівна, Та, правда, недовго так сяє вона, Бо серце м’якеньке ця має царівна. Як сонце пригріло – лишилась вода. Не віриться
ХВИЛИНКИ БІЖАТЬ
Тече рівномірно хвилинками час, Щасливий комусь чи не дуже. Життя так проходить у нас чи повз нас, Кому як судилось, мій друже. В одного достаток
