Я не боюсь того, что будет. Я не стремлюсь предвидеть это… Мне хорошо не знать покуда Я буду жить из лета в лето! Не прибегаю
Позначка: не згинатися
Землякам-письменникам
Людмилі Ромен Білосніжні світанки за межами білого світу ясним сяйвом зими пломеніють у білих руках. Світло-біла любов білизною пташиного лету серед ясного неба біліє по
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ Летять журавлі, курличуть, На крилах весну нам несуть. До себе вони мене кличуть, Бо, може, життя в тому суть: Щоб, часом,
Оглянись и осмысли…
Оглянись и осмысли… Все не спишешь судьбой! Мы порою не искренни даже сами с собой… Делим хлеб, с кем не следует, шлем улыбки врагам, Обстоятельства
ЖУРАВЛИНЕ ГОРЕ
ПІЗНЯ ОСІНЬ Покрила паморозь дерева, Срібне листя аж дзвенить. Тепла вже зчерпані резерви І осінь землю холодить. Так швидко літечко минуло. Відколосилось, відцвіло. Холодним подихом
РОМЕНСЬКИЙ ВАЛЬС
ПРО НАЗВУ МІСТА Як вірно тебе називати: Ромен, Румно чи Ромни? Про назву легенд є багато, Котрі всі ідуть з давнини. Ромни – історично невірно,