Дорогами, якими б я не йшла, Але одну я завжди пам’ятаю – Ту, де маленькою матуся сповила, Родину, дім і соловейка в гаю. Тетяна Іванова
Позначка: народ України
ШЕВЧЕНКО І СЬОГОДЕННЯ
Час відступає безсило перед вулканічним клекотом високих дум. Шевченко, як майже всі генії, не мав легкого життя. Страждав разом зі своїм поневоленим народом. Він належав
Єднаймося, брати мої…
Єднавчим іздавна було завше віче – Паплюжим бездарно послання провіще. Вершинну Кобзар прокладав нам дорогу. Хто звів Україну до злісного року? Велично стоїть у Ромні
Кобзареві
Кобзар В зажурі тихій, серед площі Кобзар на пагорбі сидить… Каштани в осінь дощ полоще Й Ромен старий неначе спить… А сонні вулиці навмисне Сховали
Україна не згине!
Україна не згине! До 100-річчя з дня відкриття пам´ятника Т.Г. Шевченку в Ромні Славне місто Ромен, величава Сула І розквітлі у скверах каштани. Тут Шевченко
На Чернечій горі
Стоїть велично на горі Чернечій Тарас, і хмуриться його чоло. Сутуляться в зажурі з криці плечі: Чому таке занедбане село? Суворо дивиться на нас з