Тітка Параска – тьотя Паша, так зазвичай називали її хлопчаки, була жінкою миловидною, з міцною статурою, живими очима, що світилися ласкою й добром і якимось

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Тітка Параска – тьотя Паша, так зазвичай називали її хлопчаки, була жінкою миловидною, з міцною статурою, живими очима, що світилися ласкою й добром і якимось
Мене все кличе й кличе ліс осінній, Де в золоті берези, зелені ялини, Де павучок так швидко і сумлінно Плете мереживо із павутиння. Де лист
В НАСТОЯЩЕМ БЫЛОЕ ВЕРША Однажды в гаштете* под Дрезденом на рояле играл Лукашов. Там я пела «Катюшу». Весь зал, молча, слушал. Песня брала за душу.
ЄРЕСЬ Один друзяка, Василем зовуть його, Ми різних поглядів з ним, різної статури, Завжди при зустрічі пита мене, чого Байдужа я до нашої культури. Не
Поетика Як байдужа влада до людей, То тремтить і знищує поетів. Бо поет – це джерело ідей І немає від людей секретів. Ну, а влада
Коли в житах шумить спекотне літо І, за повір’ям, папороть цвіте, Коли навкруг духмяно пахне липа, Купальська ніч до нас у гості йде. Свій тихий