Путивльское детство Ах бабуля моя, бабулечка, Ты такою была молодой! Городская скользила улочка Сквозь рождественский наш покой. Никогда после так не радовал, Не ласкался фонарный
Позначка: Любов
Сон матері
Сон матері На бік похилилась самотня хатина, Там зажурилась в печалі матір сива. Натруджені руки, прийшла клята старість, Кипучі сльози, пекельні муки, Тепер – лише
Цілуй, любове, цілуй!
Вітер в лице Украли у нас щастя ночі запашні, любили до нестями, та згоріли душі у вогні. Вогонь спалив серця, і почуття – зола. Тепер
Я маю тисячі ключів
З великою тривогою З великою тривогою мандрую виднокраями… Якими ще дорогами там доведеться йти? Від берега й до берега летять стремління зграями, Між горами далекими
Не треба слів
Power Of Love Це так нелогічно й нагадує казку, Де зло відступає під світлом добра, Де сила кохання зманила у пастку Безтямну спокусу в осяянні
Із щоденника мами
(Продовження. Початок у журналі №29, 2014р.) У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна.