Коли в житах шумить спекотне літо І, за повір’ям, папороть цвіте, Коли навкруг духмяно пахне липа, Купальська ніч до нас у гості йде. Свій тихий
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Коли в житах шумить спекотне літо І, за повір’ям, папороть цвіте, Коли навкруг духмяно пахне липа, Купальська ніч до нас у гості йде. Свій тихий
Дитинство моє босоноге – Це вигін, де грали в м’яча, Коротка стежина до школи Й берізка рідненька моя, Натруджені мамині руки, І батьковий погляд з-під
Женский праздник За наших всех прекрасных дам Бокалы дружно поднимаем! Привет друзьям я передам – Давайте счастья пожелаем: Любить всегда и быть любимой, Весёлой, вежливой
Ой очі, твої очі… (Сім’ї Дівочих присвячується) Ой очі, твої очі, Милії, дівочі, В них мрій мої бажання, І музика кохання, І цвіт троянди ніжний,
Я розтану в твоїх очах Ароматом п’янкого кохання, Мою душу полишить страх, І оселяться в ній бажання. Буду руки твої цілувати, Буду ніжно плекати надії.
КУЧЕРЯВА ВИШЕНЬКА Молода дівчинонька зажурилась, В хаті до віконечка прихилилась Синьоока дівчино, не журися, Виглянь у віконечко, подивися … Приспів: Кучерява вишенька, кучерява, У саду
Пізній вечір тихо спускався на землю. За вікном шумів вітер, під його музику ніби у вальсі кружляли сніжинки і повільно спускалися на вже вистелену білосніжну
Привітання мамі до ювілею Ти проводжала мене рано, Бажала щастя і добра. Я дуже вдячний тобі, мамо, Мене в життя ти привела. Життя моє різноманітне:
А я сьогодні їду у село, Мене чекає там моя сивенька мати, Вона на шлях втомилась виглядати, Її життя вже майже відцвіло. Я поспішаю, щоб
Мотроні Марківні Дегтярь Мамо, вам таємницю повідаю, Щоб не соромно в очі дивитися. Клич сумління постійно наслідує, Бачить Бог, я боюсь запізнитися. Ви для мене
Землякам Я вдячний вам, мої Немудруї, За перший крок і перший промінь сонця, За посох ваш на всі шляхи мої І погляд матері з усвітнього
Вростає в землю дідова хатина … Вростає в землю дідова хатина … Садок старезний ще плоди дає, Червоноросяна під вікнами калина Щорік ріднішою й милішою