Я дякую тобі. Вже й п’ятдесят у вирій полетіли, Як разом ми ідемо по житті, Дітей родили і удвох зростили, Роки пройшли, і ми уже
Позначка: Кохання
ПОЖЕЛАНИЕ
Стриж Светлане Петровне У этой женщины глаза…, ну цвета моря! Да кто ж вам скажет что! О вкусах ведь не спорят. У этой женщины душа
ГЛУПАЯ ЗАТЕЯ
Луч последний солнца заглянул в окно. За соседской крышею спряталось оно. Уронила яблоня переспелый плод. По течению реки я отпустил свой плот. Где-то омут, где
БЕЗУМНАЯ ЛЮБОВЬ
Свою безумную любовь Я кайлом выжигала. Чтоб боль тебе не принести – Я чувства растоптала. О том, что часто по ночам Я плакала в подушку,
СЕЗОН ЛЮБВИ
ПІЗНЯ ЛЮБОВ Падають жолуді і каштани, Падає листя в осіннім саду. Де ти, коханий, де ти,жаданий? Тільки поклич – я до тебе прийду. Осінь розправила
МОЯ УКРАЇНА
Живу на землі, Де сонечко світить, А думкою лину, Де місяць зійде. Живу в Україні, Де діти сміються. Такої країни Немає ніде. В моєму селі,