Люблю тебе ясеном Біліють хмарки лебедино І яблука пахнуть вином. Із мрій своїх квітів предивних Плету я для тебе вінок. Вже осінь бреде видноколом, І
Позначка: Кохання
Жінки наші, дружиноньки…
Йде лугами – травами… Йде лугами – травами… Дівчина проста. Квітами яскравими Косу запліта. Очі голубії, Мов шаринки дві. Ой дівочі мрії… Ой щасливі дні!
ЗАГЛЯНУВШИ В ОЧІ
Чом так захотілось заглянути в очі? Мабуть, вже проснулись жіночі серця. На когось чекають безсоннії ночі, Когось по весні поведуть до вінця. Поклін кожній мамі,
Позвони
Позвони Позвони мне иногда, позвони. Может, номер и не знаешь ты мой. Позвони мне иногда, позвони. Может, рядом нахожусь я с тобой. Позвони, я прошу,
ВОТ В ЭТОМ, ПРАВО, СУТЬ МОЯ
ВОТ В ЭТОМ, ПРАВО, СУТЬ МОЯ Ревную к прошлому себя. Зачем? Когда читала при свече. Когда мечтала, глядя в небо. Когда делила пополам краюху хлеба.
Намалюй мені сумління
Зорі Сіріє світло у вікні, Ховаються у небо зорі… А я не сплю давним – давно, Бо дух весни вита надворі. Самотнім ранком із душі