До художнього полотна М.А. Троценка «Посидь зі мною» Посидь ти, дівчино, отут зі мною, Моєю музою хоч трішечки побудь. Прийшла до мене, й став цей
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
До художнього полотна М.А. Троценка «Посидь зі мною» Посидь ти, дівчино, отут зі мною, Моєю музою хоч трішечки побудь. Прийшла до мене, й став цей
(Роздуми над життям і творчістю Миколи САМОХІНА до річниці його відходження за межу вічності) Як зараз чую притишений, по-чоловічому низького тембру голос: – Я так
Микола Петрович САМОХІН 4 листопада минає рік, як перестало битися серце дорогого нам Миколи Петровича САМОХІНА, люблячого й турботливого главу родини, щирого, душевного і відданого
(Памяти Н. П. Самохина) На столе тихий отблеск прошедшего лета, А в душе безутешной горит пустота… Там, где муза летала, мечтою согрета, Утешения нет, обитает
Вже чотири роки продовжується міжнародна співпраця колективу СЗОШ № 2 ім. акад.. А.Ф.Йоффе з І ліцеєм м. Радзинь Подляски Люблінського воєводства. Згідно з програмою обміну
ПРО НАЗВУ МІСТА Як вірно тебе називати: Ромен, Румно чи Ромни? Про назву легенд є багато, Котрі всі ідуть з давнини. Ромни – історично невірно,
Величний Ромен наш стоїть над Сулою, Прославлений в битвах жорстоких, в труді, Стоїть він на варті, не зна супокою, Весь час у напрузі, весь час
РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
Де правда й кривда у борні сплелись, Щоб розметати часу павутиння, Вознісся він на кручі цій колись, Як істина – велична і нетлінна. Могуть і
Ромене мій – моя маленька рідна Україно! Каштаноооко так дзвениш поміж черлених горобин. Тут скіф мечі гострив на сонці у тяжку годину, Тут славу колихають
Хочу звернутися до жителів нашого міста і запропонувати відновити історичну справедливість – увічнити пам’ять про наших земляків, великих патріотів і громадських діячів рідного краю. Вважаю
У квітні цього року група членів редколегії – В.О. Плашкіна, В.І. Яковлєва на чолі з головним редактором Віктором Клейніхом, а також із участю кореспондента газети