Уже не довго. Дуже скоро. Тремтіть, ворожі таргани, Тікайте, путінські потвори І згиньте, слуги сатани. Ви, наче іншорідне тіло, Моя земля рашистів всіх Крізь рани,
Позначка: воля
Можно я вырвусь наружу?
Можно я вырвусь наружу? Эта тоска меня душит. Стены и своды разрушу. Мне здесь так тесно, так скучно. Можно я крыльям – свободу? Можно я
Спіткнувся цей день об ніч
Спіткнувся цей день об ніч, Схвильовано хрипли ноти, Стежками сліпих сторіч Ми йшли навмання, на дотик. Слідами своїх катів Збивали коліна щеб(е)нем, Шукали в очах
Нічний політ
Політ. Політ. Нічний політ. Він не вернувсь додому. Так обважнів із яблунь цвіт, А серце-від утоми. Хвилини-наче років сто Чи тисяча минуло. Неначе люди мертві
Над блакитним Чорним морем
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ “Не вміли будувати власної держави, опинились в чужих руках”. Леонід Полтава Читаючи повість Леоніда Полтави “Над блакитним Чорним морем”, особливо перші сторінки, я
Тобі, наш Кобзарю!
Встань, Кобзарю, подивися, На вільну Вкраїну. Ти ж за неї так молився В лихую годину. Скільки років незалежна, Та правди немає… Іде війна нескінченна –