Життя Усе минає – горе, страх і сльози, Все відступає – зрада, відчай, біль. Проходить дощ і замовкають грози, Сніг розтає, вщухає заметіль. Минає свято
Позначка: доля
Як тяжко вийти із нерівного двобою
РОМЕН Душею до тебе припала, Уквітчане місто Ромен, Тебе споконвік прославляло, Чимало відомих імен. Вздовж берега Ромену-річки – Уквітчані хатки, садки, Розвилисті стежки, мов стрічки,
Безответный вопрос
Мамин рушник Я взяв у руки рушника, Що вишивала мама. На ньому пісня солов’я Й калина кучерява. На ньому вишите життя, Яке вона прожила, На
Пора. Идём в дорогу мы…
Я научусь летать во сне, Пусть даже счастье только снится … Прочитаны судьбы страницы. Ну что нового будет там? Пора. Идём в дорогу мы… Пора.
Дякую долі
За життям своїм згорьованим я плачу, За роками, що пройшли і не вернуться. Побажайте мені, люди, ви удачу, Щоб зуміла не зламаться, не зігнуться. Треба
Захарченко Віта Анатоліївна
Я, Захарченко Віта Анатоліївна („… ім’я моє в перекладі – життя, бо дуже крихітною народилась я…”). Родом я з Недригайлівського району, мальовничого села Червона Слобода.