Тишина Не всегда нужна нам тишина, Но она нужна когда идёт война, Когда вулканы рвутся из земли, И раскаты грома слышатся вдали. Нужна нам тишина
Позначка: Добре побажання
Бережи природу
Бережи природу Степ і ліс, і річка в очереті, Волосся зелені лугів. Панує сонце на планеті. Ставки виходять з берегів. Гуляють птахи на просторах, А
Летом
I Черёмуха Мне жаль черёмухи моей!.. Она как юность расцветала; Над нею днём пчела жужжала, И ночью пел в ней соловей. И я упившись ароматом,
Холод в душе
Зима Немая степь лежит Под пеленою белой; Ручей оледенел; пустынный луг умолк… Лишь снежный вихрь шумит Над рощей помертвелой, Да ворон каркает, да воет жадный
СИН УКРАЇНИ
Дмитру Павличку. Він син простого лісоруба, Та ліс гуцульський не рубав, Не готував для квітів згубу, Сам, наче явір, виростав. Йому і дощ, і сонце
Кому за 30
Якось з подругою рішили,піти в клуб кому за 30, Виросли неначе крила,вже той клуб ночами сниться. Накрутила бігуді,чолку ловко начесала, Намазюкала і губи, щоб не
Палити місток
Змінитись, важливо, можливо, і краще, схопитись за голову, думати, ніч, і глянути в небо безстрашно, мов пращур, і скинути мужньо з плечей параліч. По місту
Строфи
*** Зима холодным ветром дышит, Душа слезой дождя полна. Во мраке мечется она- Ответы на сомненья ищет. *** С любовью ненависть одна По силе чувств
Слово
Надавайте значення словам, Їхнім діям у фізичнім плані, Необхідно завжди знати вам, У якому співрозмовник стані. Словом можна вбити наповал, Можна обігріти й полічити Збити
Порожній вагон
Твоє життя, листає вік, Біліють коси скронь, Іще один прожитий рік Зіскочив на перон. Летить вагон по колії, Колесами гримить, Поглянеш на роки свої –
Не питай
Не питайте жінку: “Скільки літ?” Краще запитайте: “Скільки зим Поморозило надії цвіт Та життя розвіяло, як дим?” Замітає хуртовина слід, Паморозь лягає на виски. Запитайте
Мудрість
Ніхто життя своє не передбачить, Радіючи від подиху весни, Бо відчуття нічого ще не значить І не знімає з розуму вини. Багато літ в різниці