Тече рівномірно хвилинками час, Щасливий комусь чи не дуже. Життя так проходить у нас чи повз нас, Кому як судилось, мій друже. В одного достаток
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Тече рівномірно хвилинками час, Щасливий комусь чи не дуже. Життя так проходить у нас чи повз нас, Кому як судилось, мій друже. В одного достаток
ПОЕТОВІ, ПРОЗАЇКУ Андрію Кубаху з нагоди 65-річчя від дня народження та презентації його книги “Терпке джерело”. Ви не тільки поет знаний, Про що свідчать збірочки
В Ромнах давно виходить альманах “Ромен”. Про нього знають навіть за кордоном. У ньому, крім простих, незнаних ще імен, Друкуються письменники й мадонни. Маститі, ерудовані.
ОГЛЯД ЕКСПОЗИЦІЙ МУЗЕЮ Оновлений музей літературний Приймав гостей услужливо, з душею. Це дійсно центр училища культурний, Тут книги зібрані – гордість музею. Окрім творів видатних
Буваючи у великих містах, зокрема в Харкові, спостерігав таку картину: школярі в місцевому транспорті люб’язно поступалися місцями людям похилого (поважного) віку. ЯКБИ ТАК СКРІЗЬ БУЛО
УПАВ ЛИСТОК … Упав листок знесилений і жовтий, Упав багряний – іншого вже сорту, Але і він зневоднений, змарнілий, Хоча на вигляд ще доволі цілий.
НЕЖДАНА ЗУСТРІЧ Вони сидять – розлучниця і бувший, А я йду мимо – чорт мене поніс! Вони сидять, напружено надувшись, Собі шепочуть тихо щось під
Шановні жінки! Вітаємо Вас зі святом 8 Березня і даруємо ці рядки. Я твои руки с закрытыми глазами Определю средь тысячи других. Лишь стоит чуть
Хромка розривається, Бубон аж гуде. Це в нас називається Свадьбонька буде. Старости навприсядки Ріжуть гопака. І кружля без продиху Дівчина струнка. Дружки і світилочки Попереду
Працелюб Дяченку М.І. з нагоди 60-літнього ювілею Пам’ятаю: тридцять років тому в кабінет Несміливо чоловік зайшов до мене. Дешевенький костюм, простий селянський кашкет, Видно хлопець
Моє кохання неземне, Воно мені дарує крила. Моє кохання неземне, І побороть його несила. Приходить день, приходить час, І кохання зростає. Його з коханим нема
Академіку Харченку Петру Андрійовичу. Заспівай мені, заспівай. Ну, а я, хоч на мить, відпочину. Дай мені, хто зна що, але дай. Чи то на́слідок, чи