Не стой у меня на пути, фрагментируя даты, Врата в поднебесье открыты, пора улетать. Душа подустала быть в теле до скрежета сжатой И просит, для
Позначка: безсонна ніч
А коли б вона прийшла!?…
Небо зорями розквітло і дивилося привітно на вербу та на хлопчину, хто очікував дівчину!? В.Б. Літнє небо над полатавським селом Кліщинці палало зорями. По ньому
Приблудна собака
Погода була так собі: негода. За комір котиться, не світять ліхтарі, Із-під коліс на пішохідних переходах Летить на одяг… Але треба йти. Зеленого чекаю. Більш
Плече підстав
Плече підстав, і сонце обіллє до невагомості, до лету – до знемоги. Плете нам червень чарівне кольє із конюшини і волошок. Діалоги опали в трави
Коридори школи
Коридори школи, дух кориди… Ми – міцні, зухвалі й молоді. І майбутнє – легковірна риба, що ведеться на гачки надій. Ще укупі пияки й поети,
Брама часу
Замкни браму часу, бо душу затягує вкотре У вир божевілля, у світ задзеркалля плаский. Там пекло і сум, розірвана болем аорта, Зґвалтована мрія, спаплюжені дива