Буваючи у великих містах, зокрема в Харкові, спостерігав таку картину: школярі в місцевому транспорті люб’язно поступалися місцями людям похилого (поважного) віку. ЯКБИ ТАК СКРІЗЬ БУЛО
Позначка: Батьківщина
ЛЮБИТИ БОГА – ЛЮБИТИ ЙОГО ТВОРІННЯ
ЛЮБИТИ БОГА – ЛЮБИТИ ЙОГО ТВОРІННЯ Чоловік Писання Боже День у день читати став. На дружину він увагу Вже звертати перестав. Не обійме, не пригорне,
Соловки
Жах душі переселенський Мук пекельних Соловки Монастир преображенський Кровоточить у віки Зверх диявольська утроба За плюндрованих сердець Сущий ад землі та неба Міліонних душ кінець
Білокорі сестриці
Сніг Випав сніг, та прямо на весну. Вже його не ждали й не чекали. Я душі своєї не збагну. Де вона зібрала стільки сили Заново
Моя бабуся
Моя бабуся Гнилий сарай, мітла та ступа Старенька хата край села. І трав цілющих ціла купа Так пращурка моя жила. Заходиш, піч, одна кімната Без
Світлана Яковенко
Дим і тиша стояли над селом. Палали поодинокі копиці сіна. Люди зі зболеними лицями покидали свої домівки і, притуливши дітей до грудей, мовчки йшли до