Про тебе заспівую знову,
О краю мій, серце моє!
О. Ющенко
Село Яснопільщина Липоводолинського району розташоване на водорозділі річок Сули і Хоролу на відстані 12 км від районного центру Липова Долина та за 20 км – від залізничної станції Біловоди. На місці сучасного села Яснопільщина ще в часи бронзового віку було поселення, про що свідчать археологічні розкопки.
У часи Київської Русі ця територія знаходилася на роздоріжжі: з півночі – Переяславське князівство, з півдня – завжди можна було чекати степових кочівників. Тому й не поспішали наші предки оселятись тут. Лише у XIX ст. почала заселятися ця місцевість.
Назва Яснопільщина утворена від словосполучення ясне поле. Ясне поле – значить рівне, безкрає, відкрите, у якому далеко видно.
Постійні поселенці, за свідченням старожилів, з’явилися у південній частині села. Достеменних фактів про те, звідки прибули перші поселенці, не збереглися. За переказами, вони нібито прибували з Миргорода, що знаходиться на відстані 60 км від Яснопільщини. Може, від перших поселенців з Миргорода утворилася назва одного з хуторів – Миргородці (до речі, прізвище Миргородець у цьому хуторі дуже поширене). Назви інших хуторів теж пов’язуємо з антропонімічним джерелом – Іванівка – від імені Іван, Петровське – від імені Петро.
Село Хоминці Роменського району. Відоме з кінця XVIII ст.
Назва села, очевидно, походить від антропоніма Хома. Мабуть таке ім’я мав перший поселенець, засновник села. Переповідають, що це був пан Хома. Окремі частини села іменують Палуни, Семки, що також своїм виникненням завдячують антропонімам. Так, Палуни – від прізвища Палун. А куток Семки – нібито від імені діда Семена, який проживав у цій місцевості, славлячись ковальськими здібностями.
Незрозумілою і затемненою нині видається назва місцевості Яськова, що також належить до території села.
Село Сулими Роменського району.
Перша згадка про село Сулими датується 1667 р. За прадавніми переказами, назва села походить від прізвища вільного козака Сулими, першого поселенця.
Переповідають, що давня назва села – Сулеми.
До революції довкола с. Сулими розкинулися хутори: Куці, Болонківка, Воронівка, Мельники, Солоненки, Колісники, Щебетуни, Чепурки, Куриленки, Бохани, Лещенки, Пузиревці, Коновали, Могильчене, Телевни, Вільшанці, Заромення…
Багато з цих хуторів названі на честь їх засновників, про що свідчать і прізвища – Лещенко, Коновал, Щебетун…
До 1920р. поселенців вважали вільними козаками, за винятком жителів хутора Воронівка, які були панщанами, оскільки мали свого пана, який проживав у с.Пекарі.
Та повернемося знову до назви села Сулими.
Ойконім з топоосновою Сулим – непоодинокий в Україні. Село Сулимівка є в Київській, Полтавській та Донецькій областях, село Сулима – в Полтавській обл.