О как любезен его памятник народу. Как ослепителен, прекрасен его вид. В жестокий век прославивши свободу, Через века он с нами говорит. Тот памятник нерукотворный
Автор: Admin
Памятнику Маяковского
Товарищ Маяковский! К черту, слазьте! Зачем вам эта мраморная слизь? Ну разве в этом подлинное счастье- горой стоять на площади живых? Рабочий класс вам памятник
Перечитывая Есенина
Веру в свет, в красоту человека Раскрыл в стихах своих Есенин. Эту тему двадцатого века Он украсил свежестью весенней. Воспевал он ромашковый луг И в
Зарисовки-юморески на мысли умные и веские
Зарисовки-юморески на мысли умные и веские. Комментарии свободные На пословицы народные. От автора. Владимир Иванович Даль(1801 – 1872), известный прежде всего как создатель «Толкового словаря
НАШЕЙ ЖИЗНИ МГНОВЕНИЯ В ПОСЛОВИЦАХ – ОТКРОВЕНИЯХ
СТАРЫЕ ПОСЛОВИЦЫ НЕ В БРОВЬ, А В ГЛАЗ ПРО НАШУ ЖИЗНЬ, ПРО НАС СЕЙЧАС. Было и густо, теперь стало пусто. Было время – пировали, Как
Пам’ять вічна
У згустку розуму людини Створили пам’ять ковалі. Вона в роботі щохвилини, Шукає правду на землі. Добро і зло розсортирує, Складе на чашу терезів. Завжди в
Осенняя грусть
Серая осень, серый туман, Брызги дождя стучатся в окошко. Прячется солнце в осенний карман, Становится грустно немножко. Давно улетели у даль журавли, Умолкли ансамбли певучего
Ловелас
Ходив Гриць до молодиць. А як додому повертатись, Шукав причину оправдатись Перед дружиною Кулиною, Вдома яка з дитиною: То працювали довго в полі, То затримавсь
День життя
Із-за хмар на колісниці в’їжджає день, Везе вантаж турбот впливових. Чекає люд нових пісень І перемін приємних, нових. День нас будить помахом крила, Космічну мить
Мені подобається
Мені подобається світ І все, що в ньому розцвітає. Думок окрилений політ, Який красу життя гортає. Мені подобається звук Пісень душі із ласкою, І веселий
Топонімічні загадки ойконіма Суми: лінгвістичні коментарі
Народна етимологія багата на гіпотези щодо витлумачення назви міста Суми. Так, за одним із переказів, місто (відповідно і річка Сума (Сумка)) були названі так через
Гордість Роменщини і велич світової наукової думки
На вшанування пам’яті О. О. Потебні (22.09.1835-11.12.1891). Ним пишається не тільки Роменщина. Олександр Опанасович Потебня – гордість України, усього слов’янського наукового простору. Недарма ж росіяни