Читаю Платонова, думаю… Звідки Сюжет цей? – немає примітки. Життєва картина? Звірі! Казали раніше – «плями білі» У нашій історії, у біографії… Криваве дослідження на
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Читаю Платонова, думаю… Звідки Сюжет цей? – немає примітки. Життєва картина? Звірі! Казали раніше – «плями білі» У нашій історії, у біографії… Криваве дослідження на
Я писала тобі, що хата моя під соломою, Одна на всю вулицю, довго шукать не треба. Що живу я в тій хаті вдовою солом’яною І
Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
На біду відчайдушно, немов на дзот, Я іду і ніскільки її не боюся. Все здається мені, що десь є горизонт, До якого плечем торкнуся.. Хтось
Є ворог із прихованим лицем Як легко наживати ворогів! Для цього не потрібні злість чи гнів. Частіш у вічі правду говори , Частіш по-справедливому твори.
Новій Греблі 1. У тім селі, де я росла колись, Жили дерева добрі і ласкаві . Якщо одне галузки опускало – Його втішало інше :
Снег пахнет яблоками спелыми. Коврами он разлегся белыми. Снежинки-звездочки искрятся, На ветки инеем садятся. Сугробы толстые, пушистые, Словно бинты стерильно чистые, Накрыли землю всю периной
Шумят, бурлят, бегут ручьи И перезвоном делятся с тобой. И солнца нежные лучи Нас наполняют добротой. И залежалый прошлогодний снег Под жадными лучами быстро тает,
Вот и наступило лето красное – Время года самое прекрасное. У ребят закончилась школьная страда, А у взрослых отпусков пришла пора. Речка оплелась зеленой ряской,
Ковры узорные нам расстелила осень, И в ритме вальса тихо кружит листопад. Все реже солнце прогревает неба просинь, И под ногами листья падшие шуршат. Ковер
К семидесятилетию со дня рождения Высоцкого. «Но я еще приду по ваши души» На натянутых нервах, Рвясь из всех сухожилий, Шел повсюду ты первый, Словно
Фольклор и юмор, народные сказания На хуторах усердно Гоголь собирал, И, сказочно украсив народные предания, Он в повестях букет из них создал. Как быт народа