Місто – ромен-цвіт над річкою вгорі.
З засульської дороги видніється мені.
Будиночки в садках, неначе ліхтарі,
Розкинулись картиною, немов на полотні.
Ще із давніх-давен збирав ти всіх людей:
Старих і молодих, дорослих і дітей.
Покупців на Іллінському ярмарку,
Де був різний крам.
Величний Свято-Духівський тут височіє храм.
І звідси я бачу роменські поля.
Тут щедра, родюча, славетна земля.
А міста прикраса – зелені каштани,
І парк прохолодою віє над нами.
В задумі Шевченко сидить, спочива.
І бавиться тут мала дітвора.
Для кожного з нас є тут відвага.
Щорічно святкується «Калнишева рада».
Ромашки і липи, поля і бульвари –
Все це водночас єднається з нами.
Легендарне місто має давні святині.
Стало любов’ю моєю віднині.
Це гордість, окраса, бо все тут своє.
Я тут народилась, тут серце моє.
