( до 100-ліття пам’ятника Тараса Шевченка)
Перший у світі монументальний пам’ятник Тарасу Шевченку (скульптор Іван Кавалерідзе) було споруджено у 1918 році саме в Ромні. Йшла громадянська війна. Голод. Розруха. А роменці збирали кошти на пам’ятник Кобзарю. На відкриття зібралось багато народу. Олексій Мусієнко грав на торбані, який колись належав Шевченкові.
Пам’ятник став великою духовною Силою для роменців під час Першої та Другої світових воєн. До речі, навіть за часів окупації міста фашистами у 1941-1943 рр. проводилися урочистості з нагоди річниць Кобзаря.
Рішенням Роменського виконавчого комітету у 1982 році залізобетонний пам’ятник було замінено на бронзовий, а оригінал перевезено до Роменського краєзнавчого музею, де він став всіма забутий.
У липні 1999 року в Ромні була створена перша в Україні громадська організація «Роменське земляцтво», керівником якої було обрано нашого земляка голову правління ДАК «Хліб України» Івана Рішняка. На першому ж засіданні правління «земляцтва» при затвердженні статуту та плану діяльності на 2000 рік було вирішено надати друге життя монументові Кобзаря. Реставраційні роботи взявся виконати скульптор Ростислав Синько.
Біля краєзнавчого музею зібрався мітинг роменців. Працівники музею на борту машини та поруч влаштували тимчасову виставку, присвячену Великому Кобзарю та Івану Кавалерідзе. На мітингу виступили: Григорій Діброва, Федір Одягайло, Олена Малко, Олександр Іващенко, Юлія Ласкава, Георгій Завгородній та інші.
Читались вірші Тараса Шевченка та про нього. Місцевий кобзар Валентин Заворотько співав думи. Потім бажаючі востаннє сфотографувались біля пам’ятника та провели його в далеку дорогу до Києва у нове життя.
Після реставрації оновлений пам’ятник на новому постаменті розмістили на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. І сьогодні вклоняються йому роменці-земляки, кияни та гості міста.