Коли в житах шумить спекотне літо
І, за повір’ям, папороть цвіте,
Коли навкруг духмяно пахне липа,
Купальська ніч до нас у гості йде.
Свій тихий крок здійснить вона стежками
У сяйві таємничім світлячків,
У пахощах, що хрещені громами,
Я чую гомін прожитих років.
У її чарах, сповнених любові,
Відчую юність, що давно пройшла,
А в снах її засмаглих, кольорових
Немає місця для невдач і зла.
Одна лиш перевага є у неї:
Добро й любов несе вона для нас,
В купальську ніч є справжнім привілеєм
Багатства квітка і кохання час.
Нехай же не погасне вона в серці
Ця ніч казкова – в році лиш одна,
І в душах полум’яних відгукнеться,
Й на світі всіх, хто любить, поєдна.
Її вогонь хай не погасить доля,
Краса її умиється в росі,
Здоров’я хай прибавить всім доволі,
Наповнить щастям душі нам усім.
