Спокій
Подаруй мені спокій і віру.
Дай надію на краще життя.
І любити я буду без міри.
І тебе і твоє майбуття
Я зігрію в мороз твої руки,
А в жару буду падать як тінь.
Розділю всі печалі і муки
Вічний раб, твоїх чвар і велінь
Кожен день, кожен час біля тебе.
Як повітря я стану тобі
Стану сонцем землею і небом
В кожній новій прейдешній добі
Опирайся на мене надійно
Я союзник, я щастя твоє
Хто кохає, той завжди подвійно
Все що мав, без жалю віддає
Подаруй мені спокій і віру
Дай надію, на краще в житті.
Щоб любитись до скону без міри.
І схилятись єдиній меті.
***
Наділена
Ти мені наділена від Бога.
Бо живу щасливо на землі
І тепер у нас одна дорога
Та одна ікона на столі.
То природи, чародійна сила.
Схожі долі у одну звела
Під меркурієм обох сповила
І на стежку щастя, навела.
Наше біополе помішалось
Зародило неземну любов
Більше вже нічого не лишилось
Як зріднити у нащадках кров
Ми близнята небом сотворенні
Величі душевних творчих муз
Богом на життя благословенні
І союзом вищих шлюбних уз.
***
Формула кохання
Одного кохання дуже мало
Для такого довгого життя
Врешті решт, воно б надоїдало
Як старі поношені плаття
Бо людей міняють довгі роки
Відкривають в душах щось нове
Будять в мріях потяги високі
І людина знову цим живе
В цьому завжди є своя потреба
І своя духовна висота.
За пройдешнім плакати не треба
Згадуючи вижиті літа
А якщо ви ще не налюбились
Думаєте завжди про одне
Певне у сорочках народились
Вірність узяли за головне
Так любити, може тільки лебідь
Серед люду, з тисячі одні
Той за смерть лебідки себе губить
А людина тужить день при дні.