Андрій Будаков. Куля.

Куля

Я – куля!
Мене з автомата
Відправили шукати ціль.
Не гострий штик і не граната,
Але також несу я біль.

Несу і смерть, несу і рани,
І покалічене життя.
Хоча ваги у мене грами –
Когось відправлю в небуття.

Мій вік короткий, бо це постріл.
Бійка цілунок, сильний жар,
Політ, пронизуючий простір,
І згодом – нищівний ударю

Сьогодні ж я втрачаю силу
І потім падаю без слів.
В житті нікого я не вбила,
А дуже хтось цього хотів.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *