Усова Любов Василівна

ЗОЛОТИЙ САМОРОДОК РОМЕНЩИНИ

Привітання

Відділ культури Виконавчого комітету міської ради щиросердно вітає Усову Любов Василівну з ювілеєм! Вітати хороших людей завжди приємно, а таку чудову людину, як Ви, — вдвічі приємніше. Ви даруєте людям радість, несете культуру до кожного серця, кожної душі. Нехай здійсняться всі Ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день Вашого життя буде світлим і сонячним і дарує нові життєві перемоги. Нехай ніколи не згасає творчий вогник у Вашому серці!
Бажаємо натхнення, творчих успіхів та досягнень. Вдячних Вам цінителів Вашої праці, невичерпного натхнення, потужної енергії.  Нехай Ваша праця буде гідно нагороджена, а заслуги не залишатимуться непоміченими!
З повагою, начальник відділу культури
Т.І.Баляба

***

Її знають усі. Вже не один десяток років роменці (та й не лише вони!) мають можливість насолодитися прекрасним, з особливим тембром, сильним голосом, бо запрошують Любу Усову і на концерти, і на фестивалі, і на різні урочистості до Будинку культури, на сцени просто неба, до бібліотек, у села, в область, до столиці – скрізь-скрізь, де люблять пісню, цінують артистизм виконавиці, її гру на гітарі та веселу вдачу. Після кожного виступу довго не стихають оплески, захоплені вигуки, не зникають з облич посмішки.
Народилася у 1948 році у м. Луганськ. Змалечку прислухалася до народних пісень, які їй дуже подобалися. Почала виступати на сцені з 12 років і майже 60 віддала служінню мистецтву і продовжує свою артистичну діяльність сьогодні. Де тільки не співала! У циганському ансамблі Сухумської філармонії, в шахтарському ансамблі пісні і танцю на Донбасі, була солісткою Курської філармонії… Потім переїхала до Ромна.
Працюючи у різних установах та підприємствах, паралельно займалася художньою самодіяльністю. Була солісткою Роменського заслуженого народного хору та ансамблю ветеранів міста. Незмінна учасниця телетурніру «Сонячні кларнети». Доводилося виступати на багатьох сільських сценах, в обласному центрі, в Києві і навіть за кордоном. Не раз одержувала нагороди. Так, зокрема, стала лауреатом «Сонячних кларнетів». А грамот, подяк стільки у неї, що якби захотілося прикрасити ними стіни її невеличкої кімнати – то, напевне, не вистачило б місця… Серед них дуже значуща і дорога їй «Почесна грамота Президії Українського фонду культури за активну благодійницьку діяльність на ниві відродження і розвитку національної культури» за підписом голови Фонду видатного українського поета Бориса Олійника. За свою добросовісну діяльність була також нагороджена медаллю ВЦСПС.
Любов Усова… Ім’я це багато про що говорить. Другої такої співачки немає не тільки в Ромнах, а й далеко за межами нашого краю. Самобутність цієї симпатичної привітної жінки в тому, що, не маючи належної музичної підготовки, вона досягла неабияких успіхів у своїй творчості, мистецтві. І все – завдяки наполегливій праці та своєму різнобічному талантові. Крім народних та сучасних, що нею виконуються, і сама пише тексти, вірші, добирає до них мелодії. Самотужки ще в юності освоїла гру на гітарі. І в результаті – публіка із захопленням сприймає її пісні у її ж виконанні. Воістину золотий самородок живе серед нас, роменців!.. І це не тільки думка авторки цих рядків. Ось що писали про Любов Василівну з нагоди її попередніх ювілеїв компетентні люди:
«Творчий діапазон співачки надзвичайно широкий, це і дитяча пісенька «Наташка», і жартівливі пісні.., і пісні воєнних років.., ліричні пісні, романси, патріотичні пісні про Україну, про наше славетне місто Ромен, в тому числі і авторські пісні».
                                              Василь Манько, керівник оркестру народних інструментів 
«Шквалом аплодисментів супроводжувався кожен виступ самої Любові Василівни. Ії авторські, пісні, гуморески сприймалися на біс».
Андрій Кубах, журналіст
(«Вісті Роменщини», 8 липня 1998 року)
«Авторські пісні (Л.Усової – С.З.) «Місто дитинства», «Лелеки», «Україно-ненька» поєднали роменчан та гостей міста, збагативши серця добром, радістю та любов’ю до прекрасного».
Валентина Єфремова, мистецтвознавець
                                     («Культура і життя», №28, 12 липня 2013 року)
Гадаю, що такої ж думки про творчість Люби Усової ще багато людей, бо її голос і спів проникають у душу кожного із слухачів. Недаремно ж один із шанувальників її мистецької майстерності Михайло Полуян (поет, краєзнавець) назвав її народною артисткою і висловив упевненість «…що не помилилася б міська влада, аби визнала її почесною громадянкою міста, бо у свідомості роменців фактично вона вже такою є».
(«Вісті Роменщини», №62, 2 серпня 2003 року)
Світлана Захарченко
 У червні цього року Любові Василівні Усовій виповниться 70 років. Редколегія альманаху «Ромен» і весь творчий колектив щиро вітають славну ювілярку. Міцного здоров’я Вам, шановна пані Любо, щоб Ви ще довго-довго радували народ своїм чудовим співом. Нехай здійсняться Ваші бажання та мрії.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *