Піднялися в небо
Сірі журавлі.
До землі долинуло
Журливе «курли».
Потяглись під хмарами
Їх довгі ключі.
І летять, курликають
Удень і вночі.
Журавлі-журавлики,
В небесну блакить
На своїх крилятах
Мене підніміть.
Понесіть далеко,
В незнані краї.
Та розвійте тугу
І думки сумні.
Може там, за морем,
Де чужа земля,
Научусь літати
Із вами і я.
Та чужую землю
Важко зрозуміть.
Хоч одна у світі
Зоряна блакить.
Тільки не піднятись
Мені з вами ввись,
Бо любов спалила
Крила вже колись.
Обпалила душу,
Посріблила скроні,
А сама розтала,
Як сніг на долоні.
З пораненим серцем,
Куди вже тікать ?
Буду вас, журавлики,
До весни чекать.
22.10.2002