Жёлтый лист

УПАВ ЛИСТОК …

УПАВ ЛИСТОК …
Упав листок знесилений і жовтий,
Упав багряний – іншого вже сорту,
Але і він зневоднений, змарнілий,
Хоча на вигляд ще доволі цілий.
Життя його коротке – мало жив,
Але недаром – справно він служив,
Від сонця жадібно енергію ковтав
І дереву своєму віддавав.
А те росло, цвіло, плодило рясно,
І все було продумано й прекрасно.
А ми є люди, нам тим більш пристало,
Хоч випаде прожити й зовсім мало,
Приносить користь кожен день і час,
Щоб пам’ять у живих не стерлася про нас.

***
КРАСА ПОРУЧ

В заморських краях побувати хотілось,
Побачить екзотику їхню тамтешню.
Та раптом мені чудо справжнє відкрилось,
Коли зацвіли абрикоси й черешні,
Яблуні, вишні , груші і сливи,
Квітнути стали квіти духмяні.
Краса неймовірна, пахощі дивні,
І кольори чарівні, різнобарвні.
Ось де екзотика, зовсім під боком!
Треба уважно лиш глянути оком!

***
РОЗДУМИ НАД СПЛЯЧОЮ ВНУЧКОЮ

Маленька внученька заснула на руках ,
Така м’якенька, ніжна і духмяна,
Вона у памперсах, уже не в пелюшках,
У ліжко класти я її не стану.
Голублю, пещу рідну свою кров,
Молочні запахи із захватом вдихаю.
Безмежну, ніжну і святу любов
В своєму серці я до внучки маю.
Це те, останнє, кого Бог дає,
Коли вже в’януть прагнень устремління,
Коли в житті потребою стає
Своє продовжить далі покоління.

***
ПІЗНЯ ОСІНЬ

Мороз покрив траву, дерева,
Срібне листя аж дзвенить.
Тепла вже зчерпані резерви,
І осінь землю холодить.
Так швидко літечко минуло.
Відколосилось, відцвіло,
Холодним подихом війнуло
У кожне місто і село.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *