Скоромець Олександр Онисимович

Скоромець Олександо Онисимович

Добрий ангел. І не лише Росії…

На Сумщині добре знають ім’я Олександра Онисимовича Скоромця – професора, доктора медичних наук, завідувача кафедри неврології і нейрохірургії Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені академіка І.П. Павлова. Але його земляки горді тим, що його знають не тільки на рідній землі, а й по всіх світах. Адже він до того ж ще й заслужений діяч науки Російської федерації, академік Російської Академії Медичних Наук, автор більше вісімсот друкованих праць, із них більше 40 підручників для студентів, керівництва для підготовки лікарів-неврологів, нейрохірургів і мануальних терапевтів.
А ще він президент Асоціації мануальних терапевтів Санкт-Петербурга, президент Асоціації неврологів північної столиці Російської Федерації, довгі роки перебував президентом Всеросійської асоціації мануальної медицини – з 2005 року її пожиттєвий почесний президент. А ще до цього потрібно додати велику завантаженість різними громадськими справами, участь у підготовці та виданні багатьох наукових профільних видань, наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах … Просто диву даєшся, як можна втиснути всі турботи, клопоти, обов’язки в життя однієї людини.
Тож не дивно, що свою автобіографічну книгу «Ступеньки к вершинам, или неврологические сомнения», котра вийшла в Санкт-Петербурзі, а потім вийшла минулого року окремим виданням у сумському видавництві «Фолігрант», Олександр Онисимович, як сам пише в передмові, підготував не в своєму робочому кабінеті, не вдома, а перебуваючи у відрядженнях…
Він добре знаний серед спеціалістів у багатьох країнах світу, адже професія лікаря – інтернаціональна: лікар завжди і скрізь готовий прийти на допомогу всім, хто потребує його знань, тепла його серця і доброти. Неодноразово наукові шляхи змушували Олександра Онисимовича бувати в різних країнах, брати участь у міжнародних конгресах, з’їздах, виступати на наукових конференціях, семінарах, симпозіумах тощо. Тож не дивно, що 1998 року йому було присуджено державну премію Республіки Молдова.

Хлібом-сіллю зустрічають гостей свята на відкритті Центру подружжя О.О. і Г.П. Скоромців.
Хлібом-сіллю зустрічають гостей свята на відкритті Центру подружжя О.О. і Г.П. Скоромців.

За багаторічну сумлінну працю,завважимо, працю найбільш гуманну з-поміж інших професій, професора О.О. Скоромця відзначено багатьма нагородами, але хотілося б із них назвати чи не найголовніші – він є кавалером російського ордена «Слава нації», а два роки тому він став лауреатом Першої Національної Громадської премії «Добрий Ангел Росії» . Там, у сусідній державі гідно вшанували його доброчинну діяльність, його готовність прийти на допомогу людям. Але не лише там. Нещодавно в древньому місті Ромни йому була вручена медаль «За вагомий внесок у розвиток міста».
Адже саме таким знають його й на Роменщині, де він народився, в Анастасівці, звідкіля розпочався багато років тому його життєвий шлях, шлях пошуків і відкриттів, шлях служіння людям, рідній Вітчизні. Анастасівка – прекрасне українське село, що здавна зберігає давні хліборобські традиції, попри всілякі труднощі і негаразди сьогодення намагається переборювати труднощі, самотужки виборсується із складних життєвих ситуацій. Як і скрізь, тут народжуються діти, сіється хліб і вирощується худоба, навколо села постали нафтогазові вишки. В сільській школі відкрито музей славного земляка – скульптора, кінорежисера і драматурга Івана Кавалерідзе, тут же і музей відважної героїні Катерини Зеленко, котра у вересні 1941 року здійснила в небі над Анастасівкою повітряний таран. А ще живуть прекрасні і працьовиті люди – головне багатство села. Люди, що вміють і працювати, і пісні співати, і робити добрі справи.
Тож не дивно, що не забуває всесвітньовідомий вчений своїх земляків, своє рідне село. Щороку приїздить на відпочинок, до своєї хати, щоб знову босоніж походити анастасівською землею, щоб знову набратися сил для подальшої роботи. Хоча про справжній відпочинок лише мріє. Адже й тут знаходять його хворі і знову надає він допомогу, дає поради, консультує, зустрічається із колегами з Ромен, із Сум тощо.
Багато років тому О.О. Скоромець заснував Преміальний фонд свого імені для випускників-відмінників Анастасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня. На сьогодні вже більше тридцяти сільських юнаків і дівчат стали її лауреатами, закінчили або ще навчаються у вищих навчальних закладах, в тому числі й медичних. Чи ж це не приклад для наслідування для інших нових українців, чи ж це не турбота про своїх земляків, свою землю, її майбутнє?
Зазначимо, до речі, що подібні преміальні фонди заснував наш уславлений земляк і для студентів Сумського медичного коледжу – колишньої фельдшерсько-акушерської школи, в котрій у свій час навчався О.О. Скоромець, для студентів Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені академіка І.П. Павлова. Тож не випадково, що кілька років тому в тому ж таки Сумському медичному коледжі було встановлено погруддя свого уславленого вихованця. А в Анастасівці щорічно О.О. Скоромець зустрічається з тими, хто виборов право отримати премію з його фонду, цікавиться їх життям, їхніми планами, успіхами, допомагає в навчанні.
Але, як говорять, немає обмежень для удосконалення, ніколи не буває зайвою доброта, турбота, допомога. Відвідуючи рідне село, помічаючи, як усе складніше стає жити його землякам, і, зокрема, як усе гірше отримувати селянам медичну допомогу, Олександр Онисимович не раз роздумував над тим, як їм допомогти. Рішення прискорило те, що помер анастасівський сусід, його дворище заросло бур’яном, хата руйнувалась… Спочатку виникла думка на його колишньому обійсті створити парк, але якось зустрівся О.О. Скоромець із іншим своїм земляком і другом – на той час народним депутатом України Іваном Рішняком, котрий нині знов очолює ДАК «Хліб України» – і вони дійшли висновку, що найкращим рішенням буде все ж таки створення в селі Медичного центру…
– Будувати потрібно завжди! – запевнив Іван Миколайович, – це завжди згодиться тим, хто живе.
Так розпочалася історія анастасівського Медичного центру. Його будівництво було доручено виконробу Кравцю Михайлу Васильовичу,спеціалісту з великим досвідом роботи в будівельній індустрії, котрий згуртував навколо себе невеликий трудовий колектив, будівельні матеріали часто знаходились в Анастасівці, допомагали друзі, деякі керівники місцевих підприємств і господарств, власні кошти. Не зайвим був і банківський кредит, котрий взяв Олександр Онисимович у філіалі Дніпропетровського Приватбанку на берегах Неви…
І ось, врешті, в Анастасівці завершено будівництво цього сільського медичного Центру Здоров’я, який подарував своїм землякам О.О. Скоромець. В своєму виступі перед земляками Олександр Скоромець, хвилюючись, по-різному його називав, проте зазначив: «Нинішня влада планує перехід на сімейну медицину саме в первинній ланці. Ми на ділі пропонуємо сучасну організацію первинної допомоги сільському населенню: поселити молоду сім’ю: двох спеціалістів – сімейного лікаря і стоматолога, послуг котрих більше всього потребують селяни. Інші селяни зможуть приїздити до села, як говорять, вахтовим методом на один-два дні. Саме тому для їх комфортного проживання передбачені кімнати другого поверху. Підготовлена база зможе стати моделлю для подальшого розвитку вітчизняної охорони здоров’я». Додамо, що в Центрі є всі зручності, котрі не завжди мають навіть жителі районного центру. Сім’я лікарів матиме прекрасне житло, прекрасні кабінети для прийому хворих, аптеку, бібліотеку, велику залу, в котрій можна проводити зустрічі, наради, конференції та навіть відзначати урочисті сімейні і сільські події та свята.

Центр Здоров’я в с. Анастасівка, подарований землякам О.О. Скоромцем.
Центр Здоров’я в с. Анастасівка, подарований землякам О.О. Скоромцем.

На свято завершення будівництва завітали гості із Петербургу, Києва, Полтави, Сум, керівні посадовці з Ромен: голова районної Ради Олексій Біловол, роменський міський голова Павло Помаран, головний лікар Роменської ЦРЛ Валентина Гунькова, голова районної ветеранської організації Надія Карпенко та багато-багато інших.
Хліб-сіль від ДАК «Хліб України» вручено подружжю Олександру Онисимовичу та Ганні Петрівні Скоромцям (дружині, доктору медичних наук), вручив директор Роменського комбінату хлібопродуктів Анатолій Рішняк і виконавчий директор громадської організації «Роменське земляцтво» Федір Одягайло. Ними ж була вручена Подяка від Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського за підписом його керівника – голови ДАК «Хліб України» Івана Рішняка. Прекрасну споруду освятив парох місцевої парафії о. Олександр. Було багато щирих слів подяки і від можновладців, і від селян. А це саме головне, адже саме для них зробив свій щедрий подарунок їх земляк – Олександр Скоромець.
Будівництво приміщення сільського медичного Центру Здоров’я в селі Анастасівці завершено. Подружжя О.О. і Г.П. Скоромців нададуть допомогу в оснащенні його медичною апаратурою, інструментарієм, спеціальною літературою тощо. Але справа і за владою, за медичною адміністрацією… Адже потрібні спеціалісти, котрі працюватимуть у ньому, котрі будуть надавати медичну допомогу землякам славного анастасівця – О.О.Cкоромця – лікаря і просто Людини.
Федір Одягайло – виконавчий директор «Роменського земляцтва»,
Григорій Діброва – член Національної спілки журналістів України.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *