Роменський навчально-виховний комплекс №2 ім. академіка А. Йоффе по праву пишається своїми випускниками. В шкільному музеї створена ціла галерея імен, які слугують майбутнім випускникам прикладом для наслідування. Провідне місце серед них належить Михайлові Филимоновичу Степку. Здається, що доля наділила його усіма найкращими рисами, які можна використати протягом свого життя… Він від природи наділений математичним складом мислення, а завдяки високій майстерності вчителів гуманітарного ряду він відчув красу, глибину думок і почуттів літературних класиків. Заняття фізичною культурою вплинули на такі риси характеру, як досягнення цілей, відповідальність за справи команди, цілеспрямованість. Вимогливість та високий професійний рівень вчителів створили неймовірно родючу ниву для подальшого навчання та досягнення нових висот.
Роки навчання у школі виплекали важливі риси характеру майбутнього вченого. Творчий дух, змістовні знання, любов до своєї справи були закладені в навчально-виховному процесі педагогічного колективу. Все найкраще взяв у свій подальший педагогічний та науковий шлях і Михайло Степко. Виступаючи на святкуванні 200-ї річниці школи, Михайло Филимонович із вдячністю згадував про роки навчання і незгасимий, творчий, оптимістичний дух вчителів, які вміли не тільки дати знання, а й вселити впевненість у подальший шлях. Особливу вдячність Степко висловив педагогу математики Б. Куринському, російської мови та літератури Г. Глухих, української мови та літератури Г. Юрченко, історії М. Супруну, фізики П. Тарасенку, англійської мови А. Унке.
Так, серед випускників 1963 року М. Степко отримав срібну медаль. Був переможцем обласної олімпіади із математики (1962). Степко займався у місцевій дитячо-юнацькій спортивній школі, брав участь в обласних змаганнях із гандболу в складі збірної міста, яка стала чемпіоном. Михайло Филимонович любив футбол, завзято виступав у шкільному хорі, його природні співочі дані відзначали педагоги по співу.
Кожна наша зустріч, а їх було не так багато, запам’яталися для мене насамперед змістовністю нашого спілкування, широким кругозором, повагою до своїх земляків.
М. Степко народився у 1945 році, за три місяці до проголошення Перемоги, в місті Ромен Сумської області, в сім’ї службовця. Світлий образ своїх батьків він проніс крізь своє життя з особливою теплотою та вдячністю.
Успішно закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету імені М. Горького (1968 р.). Пройшов шлях асистента, старшого викладача, доцента, декана фізичного факультету. З 1986 по 2007 рік працював у Міністерстві вищої та середньої освіти України: начальником відділу, заступником начальника управління, начальником Головного управління вищих навчальних закладів, першим заступником Вищої атестаційної комісії. Довгий час обіймав посаду заступника міністра освіти та науки України.
М. Степко став фахівцем у галузі управління вищою освітою та освітніх технологій. Автор близько 100 наукових праць. За його участю розроблені нормативно-правові документи, що забезпечують функціонування та розвиток системи вищої освіти України, зокрема закони „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття). Коло наукових інтересів М. Степка спрямоване на розвиток вищої освіти України, становить порівняний аналіз систем освіти країн світу, роль і місце освіти та науки в розвитку особистості й суспільства. Протягом 4 років Степко обирався членом Бюро Комітету Ради Європи з питань вищої освіти і науки, брав участь у розробці стратегії розвитку вищої освіти в Європі, член Міжвідомчої комісії з впровадження рекомендацій Болонського процесу у системі вищої освіти України.
М. Степко – член-кореспондент АПН України з 2003 року, кандидат фізико-математичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, перший заступник директора з науково-дослідної роботи Інституту вищої освіти АПН України.
Вагомі досягнення М. Степка відзначені державними нагородами: орденом „За заслуги” ІІІ ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною Грамотою Верховної Ради України, нагородами Міністерства освіти і науки України.
Цікавий співбесідник, із багатою ерудицією, широким кругозором, фундаментальними знаннями – таким є наш земляк. Життєвий та трудовий шлях нашого земляка є прикладом високої моралі та порядності. Про нього можна сказати словами Цицерона – юність показує, яким буде врожай. А період дозрівання плодів був насиченим неймовірно складною науково-педагогічною, громадською роботами.
– Авторитет багатьох вчителів рідної школи я зберігаю протягом усього свого життя. Шкільні знання стали для мене вагомим підґрунтям для досягнення подальших висот в освіті. А настанови батьків стали для мене прикладом для наслідування, отим міцним фундаментом, на якому сформувався мій світогляд і такі важливі риси, як відповідальність, людяність та вдячність. Низький уклін моїм батькам, рідній хаті, моїй історичній Роменщині, з якою пов’язані романтичні роки юності. В нашому провінційному місті діти виростали на прикладі людей, які їх оточували. Тому все, що пов’язано з школою, батьками, заняттям спортом сприяли формуванню мого характеру, волі, почуття товариства, гордості за рідний край.
У бесіді Михайло Филимонович зазначив, що з радістю приймає запрошення відвідати Ромни, школу, земляцькі проекти. Він був у числі засновників створення Роменського товариства. Одним із головних завдань, які організатори поставили з перших років його діяльності – допомога землякам, особливо тим, хто робить перші кроки в столиці України.
Кажуть, що доля вдалася, якщо ти посадив дерево, виростив сина, побудував дім. Все це у Михайла Степка є. Його життя сповнене значних наукових досягнень, добрих справ. Земляки по праву пишаються знаним вченим, громадським діячем, який усе своє життя присвятив благородній педагогічній справі.
