Тихо, мов зачаїлось якесь лихо. Не вловить саме чуйне вухо Якихось звуків навкруги. Тихо. Ніхто не йшов ніде й не їхав, Не плямкав, не сякав,
ВІЛЬНИЙ ВІТЕР
Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
ОСЬ І ЗИМА
Ось і зима, погода невтішна. Ладу нема і це вже не смішно. Ранковий шум, я з ним прокидаюсь. Початок дум, до справ повертаюсь. Молюся Богу
ПЕСНЯ О ГОРОДЕ РОМНЫ
Можно и в Питер бежать от судьбы. Но я привык , тут мне теплее, Связан с тобою, город Ромны. Ведь хорошо там, где нас нету.
СВІТЛО ІСТИННОЇ ВІРИ
Осінь, як молодиця перед гостями, щедро розсипає кольорову палітру. Змахнувши з кленів та лип золотаво-жовті накидки, розіслала їх по стежках- доріжках. У дворах попід хатами
СИНДРОМ ЕСЕНИНА
Так веселей лошадка бей копытом, Я прилетел домой как ангел во плоти. Моя душа расстроена, разбита, Но жизни путь обязан я пройти. Эх! Наливай, маманя,