Когда уходят из жизни старые, больные, немощные люди, то с этим печальным событием как бы внутренне свыкаешься. Мол отмучился бедолага, отстрадался в этой такой несладкой
Великому художнику
(Памяти Н. П. Самохина) На столе тихий отблеск прошедшего лета, А в душе безутешной горит пустота… Там, где муза летала, мечтою согрета, Утешения нет, обитает
І скільки славних тих імен, що зберегли для нас
Серед ланів біліє обеліск. Прислухайтесь: той вибух ще лунає, Хто світлий Перемоги день приніс, Живе повік, ніколи не вмирає. Б. Степанюк. Україна… Країна смутку і
Рідне місто звільняли вони в час жорстокий тих буднів
Український народ ніколи не забуде, якою дорогою ціною була завойована велика Перемога. І в цій ціні, яку важко виміряти, – мільйони воїнів, що пропали безвісті,
Постоленко Оксана
Біологічна сирота, навчається у 10 класі Комунального закладу Сумської обласної ради Роменській загальноосвітній школі-інтернаті І-Ш ступенів імені О. А. Деревської. Постоленко Оксана пише прозові твори
Олександрі Деревській
Ти – єдина (О.А. Деревській) До тебе, мамо, звідусіль привіти Летять з вітрами кожної пори. Гойдають верби над Сулою віти, Зорять з небес твої рідненькі