ТИШИНА Еще тогда, когда нас всех призвали На службу ратную в солдатскую семью, Присягу верности отечеству давали И славного советского оружия цевью. День отпылал и
Абаровському І. К.
Другові та однодумцю. Простий портрет: і скромний, і відвертий. Доступний він. Флегматик, оптиміст. В досягненні мети- проникливий і впертий, А по життю завжди запеклий журналіст.
ВІЧНА СВЯТИНЯ
Лише чотири букви в цьому слові, Та зміст його в усі часи святий, Це слово, мов картина веселкова, Її орнамент спрагло-золотий. У слові цім століття
ПАМ’ЯТЬ ПРО ПЕРЕМОГУ
Її просила й ніжно промовляла Вустами й серцем скривджена земля, Про неї слізно Господа благала Вдова-журавка – мати журавлят. За неї умирали у окопах, За
УКРАЇНІ
Коли стигнуть хліба і зірки швидко падають з неба, І сокирками квітне безмежна небесна блакить, Я звертаю думками, моя рідна Вкраїно, до тебе, Бо тобою
Не ударь
Не ударь обидным словом, Ни проклятьем, ни хулою, ни рукой. А ударишь – потеряешь душу, Совесть, радость, счастье и покой. Слово резкое пронзает душу Побольней,